Перша російсько-чеченська війна: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aced (обговорення | внесок) невільний файл, не відповідає КДВ |
SteveR (обговорення | внесок) |
||
Рядок 91:
=== Депортація чеченців у 1944 році ===
[[Файл:
Як покарання за повстання [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіним]] було прийнято рішення про висилку всіх осіб [[вайнахи|вайнахської]] народності ([[чеченці]]в та [[інгуші]]в), що разом складали майже пів мільйона людей, до [[Казахстан]]у та [[Киргизія|Киргизії]]. З [[23 лютого]] [[1944]] року протягом трьох днів була проведена військова операція по виселенню, для якої було залучено близько 200 тис. солдат та офіцерів [[Червона Армія|Червоної Армії]] та [[НКВС]]. Командував операцією особисто [[Лаврентій Берія]], що для цього спеціально прибув до [[Чечено-Інгушська АРСР|Чечено-Інгушетії]].
Рядок 97:
На шляху до Середньої Азії та [[Сибір]]у трагедія продовжилась: розміщені в арештантських вагонах люди протягом тижнів і навіть місяців подорожі не отримували їжі, води та медичної допомоги у переповнених вагонах. В результаті серед депортованих спалахнула епідемія [[тиф]]у, що викликала численні жертви. Загалом в результаті депортації загинуло до 70 % усіх чеченців та інгушів<ref name="kavkazcenter56542"/>.
[[Файл:Zrujn mem dep chech.jpg|thumb|250px|left|Зруйнований [[Меморіал жертвам депортації
[[Чеченці]] та [[інгуші]] змогли розпочати повернення додому лише після смерті [[Сталін]]а у [[1957]] році. Однак [[росіяни|російське]] населення, яке було переселено в Чечню та Інгушетію на місце висланих чеченців та інгушів намагалось чинити поверненню активний спротив, що призвело до [[Грозненські заворушення 1958|масових безладів у Грозному 26—27 серпня 1958 року]], які були організовані російськими шовіністами та націоналістами, внаслідок чого були захоплені місцеві органи влади, влаштовані побиття представників місцевої влади, побиття та вбивства чеченців. Організатори заворушень навіть спробували здійснити збройний заколот. Тож повернення чеченців та інгушів затягнулось до [[1959]] року.
Згідно з [[Гаазькі конвенції та декларації 1899 і 1907|Гаазькою конвенцією]] [[1907]] року та згідно з ''Конвенцією ООН про запобігання геноциду'' примусове переселення вважається [[геноцид]]ом. Відповідно до цього [[Європарламент]] визнав [[Депортація чеченців та інгушів|депортацію чеченців та інгушів]] [[геноцид]]ом у [[2004]] році.
В столиці Чечні — [[Грозний (місто)|Грозному]] був встановлений ''[[Меморіал жертвам депортації
== Створення незалежної Чеченської держави 1989—1991 ==
|