Кім Ір Сен: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
HutheMeow (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
HutheMeow (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 47:
* У жовтні [[1936]] отримав «публічну популярність». В [[сеул]]ьській пресі була опублікована стаття про рейд 40 «червоних бандитів» на чолі з Кім Ір Сеном в село Шілюдаогоу в Маньчжурії, в ході якого був пограбований селянин на ім'я Пак Хун Ян.
* У 1937 чисельно зрослий загін Кім Ір Сена здобув кілька перемог над японськими поліцейськими та каральними силами в районах гір Пекту та Паїкду. Кім Ір Сен офіційно очолює 6-у дивізію 2-ї армії 1-ї польової армії Північно-Східної Об'єднаної антияпонської армії.
 
* У березні 1940 «дивізія» Кім Ір Сена здобула свою найбільшу перемогу поблизу Даймалугоу. Її загін у 250 партизан вщент розбив підрозділ японської спеціальної поліції.
* На початку 1941 ослаблена «дивізія» Кіма була змушена відступити на Північ, до кордону [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. 15 березня 1941 Кім Ір Сен і його партизани загальним числом 25 чоловік перетнули радянський кордон, були затримані органами [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]] і піддані інтенсивним допитам і перевіркам.
 
* На початку 1941 ослаблена «дивізія» Кіма була змушена відступити на Північ, до кордону [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. 15 березня 1941 Кім Ір Сен і його партизани загальним числом 25 чоловік перетнули радянський кордон, були затримані органами [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]] і піддані інтенсивним допитам і перевіркам.<br/><br/>Після перевірки, ідеологічної обробки та спец. підготовки, бійці загону і сам Кім Ір Сена були спрямовані до складу особливої ​​військової частини&nbsp;— 88-ї окремої стрілецької бригади Далекосхідного фронту, сформованої в кінці липня 1942 року в селищі Вятское-на-Амурі. Кім Ір Сену було присвоєне звання капітана Радянської Армії. Під китайським іменем в документах ''Цзінь Жічень'' він був призначений командиром 1-го батальйону 88-ї бригади. Кім Ір Сен швидко став локальним лідером, тому що був найстаршим за званням серед корейських офіцерів бригади і йому добре давалася вивчення російської мови.
 
* У 1945 в зв'язку з несподівано швидкою капітуляцією японської [[Квантунська армія|Квантунської армії]], 88 бригада, так і не узявши участь у бойових діях була переформована. Кім Ір Сен та близько 40 військовослужбовців-корейців і члени їх сімей були відправлені морем через [[Владивосток]] на пароплаві «Пугачов» в корейський порт [[Вонсан]].
 
* У вересні [[1945]] призначений помічником військового коменданта міста [[Пхеньян]].
 
* Радянське керівництво зробило ставку на Кім Ір Сена як на найбільш «вірного сталінця». [[14 жовтня]] [[1945]] він вперше з'явився «на людях»&nbsp;— виступив на стадіоні міста Пхеньян перед 100-тисячним мітингом, ретельно підготованим політвідділом радянської окупаційної 25-ї армії.
 
* З [[1945]]&nbsp;— лідер [[Трудова партія Кореї|Трудової партії Кореї]].
 
* [[1948]]–[[1972]]&nbsp;— прем'єр, згодом президент [[Північна Корея|КНДР]].
 
* Після смерті [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] в [[1953]] Кім Ір Сен став робити спроби звільнитися від радянського пресингу. На цьому шляху розгорнув репресії проти корейських діячів радянського походження, репресії проти всіх, хто стояв на прорадянських позиціях. А також проти тих, хто «занадто багато» знав про Кім Ір Сена, капітана Радянської армії ''Цзінь Жіченя''.<br/>Надалі правив авторитарно, оточив себе офіційним культом «Великий Вождь». Незадовго до смерті призначив головою партії і держави власного сина [[Кім Чен Ір]]а.
 
* Похований у мавзолеї [[Кимсусанський меморіальний палац]], своїй колишній резиденції у [[Пхеньян]]і.