Авраам Лінкольн: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Karlkory (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Karlkory (обговорення | внесок)
Рядок 87:
Політичні та громадські організації, які протистояли рабовласництву, утворили в 1854 році Республіканську партію, одним із засновників котрої був Авраам Лінкольн. У травні 1860 року Республіканська партія прийняла рішення висунути Авраама Лінкольна кандидатом у президенти США. 6 листопада 1860 року з перевагою майже в півмільйона голосів він переміг. Перемога на президентських виборах 1860 року кандидата Республіканської партії Авраама Лінкольна стала для рабовласників сигналом небезпеки і призвела до [[Сецесія (право)|сецесії]], виходу зі складу [[Союз (США)|Союзу]]. 20 грудня 1860 року приклад подала [[Південна Кароліна]], за якою послідували: [[Міссісіпі (штат)|Міссісіпі]] (9 січня 1861), [[Флорида]] (10 січня 1861), [[Алабама]] (11 січня 1861),[[Джорджія]] (19 січня 1861), [[Луїзіана]] (26 січня 1861).
 
Політичні вороги президента відокремилися від країни, створивши Конфедерацію Південних рабовласницьких [[Адміністративний поділ США|штатів]]. 11 штатів прийняли конституцію та обрали своїм президентом колишнього сенатора від штату Міссісіпі [[Джефферсон Девіс|Джефферсона Девіса]], який разом з іншими керівниками країни заявив, що на їхній території рабство буде існувати «вічно». Столицею Конфедерації стало [[Алабама|алабамське]] місто [[Монтгомері (місто)|Монтгомері]], а після приєднання [[Віргінія (штат)Вірджинія|ВіргініїВірджинії]] — [[Ричмонд (Вірджинія)|Ричмонд]]. Ці штати займали 40 % всієї території США з населенням 9,1 млн осіб, у тому числі понад 3,6 млн негрів. 7 жовтня до складу Конфедерації увійшла [[Індіанська територія]], населення якої не було лояльне ані до Конфедерації, ані до уряду США. У складі Союзу залишилося 23 штати, включаючи рабовласницькі [[Делавер]], [[Кентуккі]], [[Міссурі (штат)|Міссурі]] та [[Меріленд]], які не без боротьби зберегли лояльність федеральному Союзу. Населення Союзу перевищувало 22 млн осіб, на його території розташовувалася практично вся промисловість країни, 70 % залізниць, 81 % [[банківський депозит|банківських депозитів]]. У країні почалася громадянська війна 1861-65 років.
 
8 листопада 1864 року Лінкольна вдруге обрано президентом США, він отримав перемогу над генералом Мак-Кленаноном з різницею в 10&nbsp;%. Лінкольн направляв воєнні дії і всіляко сприяв перемозі над повсталими штатами. Перемогу отримали Північні штати на чолі з Лінкольном, а країну врятували від розпаду.<br/>Лінкольн виступав за відміну помсти переможеним конфедератам, але виконав свої наміри і скасував рабство на території всієї країни. Кількість його політичних ворогів знову зросла. У південних штатах навіть поставили монумент генералу-конфедерату [[Роберт Лі|Роберту Лі]], який програв у війні.