Симон Грюндель-Гельмфельт: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Державний діяч}} '''Симон Грюндель-Гельмфельт''' ({{lang-sv|Simon Grundel-Helmfelt}}; {{ДН|25|9|1617}} — {{ДС|14|8|1... |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 04:52, 10 вересня 2020
Симон Грюндель-Гельмфельт (швед. Simon Grundel-Helmfelt; 25 вересня 1617 — 14 серпня 1677) — шведський державний діяч, військовик. Учасник Тридцятирічної, московської і Північної війни. Представник шляхетного шведського роду Грюндель-Гельмфельтів. Народився у Стокгольмі, Швеція. Син Якова Грюнделя, нащадка вихідців із Богемії, та Єлизавети Депкен. Генерал-майор від інфантерії (1655—1658), генерал-лейтенант (1658—1668), фельдмаршал (1668—1677). Губернатор Риги (1656). Генерал-губернатор Нарви, Інгерманландії й Кексгольмьського лену (1659—1664, 1668—1673). Королівський радник (1673—1677). Помер у Ландскруні, Швеція.
| Симон Грюндель-Гельмфельт швед. Simon Grundel-Helmfelt | |
 | |
| Народження: |
25 вересня 1617[1] Стокгольм[d], Over-Governors officed, Швеція[1] |
|---|---|
| Смерть: |
14 липня 1677[1] (59 років) Landskrona Parishd[1] |
| Причина смерті: | загиблий у бою |
| Поховання: | Церква святого Миколая[2] |
| Країна: | Швеція |
| Батько: | Jacob Grundel the Elderd |
Джерела
- Helmfeldt, Simon Grundel i Herman Hofberg, Svenskt biografiskt handlexikon (andra upplagan, 1906)
- Alf Åberg: Simon Grundel-Helmfelt i Svenskt biografiskt lexikon (1967-1969)
- Gustaf Henrik Mellin, red (1840–1849). Sveriges store män, snillen, statsmän, hjeltar och fosterlandsvänner samt märkvärdigaste fruntimmer. Stockholm. Libris länk
- Grandien, Björn R:son (1999). ”Simon Grundel-Helmfelt: artilleriets chef, rikstygmästare, fältmarskalk, stupad : 1617-1677”. Svenska artilleristprofiler under fyra sekel / redaktör: Hans Ulfhielm (Stockholm : Militärhistoriska förl., 1999): sid. 59-71 : ill.. Libris 3199584
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Симон Грюндель-Гельмфельт
- ↑ а б в г Simon Grundel-Helmfelt — 1917.
- ↑ http://lasseohrlund.se/Storkyrkan%20bok.pdf — 2013. — С. 64. — 201 с.