Крилов Микола Іванович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 40:
}}
 
'''Крило́в Мико́ла Іва́нович''' ({{н}} {{ДН|29|4|1903|16}} с.село ГаляївкаГоляївка [[Саратовська губернія|Саратовської губернії]] (нинітепер село Вишневе Тамалінскього району [[Пензенська область]]) — {{†}} {{ДС|9|2|1972}}, [[Москва]]) — радянський [[воєначальник]], [[Маршал Радянського Союзу]] (1962), двічі [[Герой Радянського Союзу]] (19.04.1945, 8.09.1945), [[Головнокомандувач]] [[Ракетні Війська Стратегічного Призначення|Ракетними військами стратегічного призначення СРСР]].
 
== Біографія ==
Народився в родині сільських учителів. З 1918 року — в комсомолі, був секретарем повітової комсомольського осередку і бійцем добровольчого партійно-комсомольського червоногвардійського загону. У роки громадянської війни намагався вступити в Червону армію, на початку 1919 року був зарахований в авіаційний дивізіон Південного фронту, але через кілька днів важко захворів і був залишений у батьків. Тоді ж здав екстерном іспит за шкільний курс і отримав свідоцтво про закінчення школи 2-го ступеня.
 
У квітні 1919 року став бійцем Червоної армії. Після успішного закінчення в 1920 році Саратовських піхотно-кулеметних курсів в 1920 році був призначений командиром стрілецького взводу, потім стрілецької півроти в складі 28-ї стрілецької дивізії імені Азіна. У лавах 11-ї армії воював на Південному фронті, брав участь в окупації червоними військами Азербайджану, в радянсько-грузинській війні 1921 року. У 1921 році переведений на Далекий Схід і призначений командиром стрілецького батальйону в 3-м Верхньоудінському полку 1-ї Тихоокеанської дивізії Народно-революційної армії Далекосхідної республіки. Брав участь у штурмі Спаська, захопленні Нікольська-Усурійського та Владивостока в 1922 році.
 
Після закінчення громадянської війни Крилов залишився служити в Червоній армії на Далекому Сході, командував батальйоном, з 1923 року — помічник начальника штабу стрілецького полку.
 
Член ВКП (б) з 1927 року.
 
У серпні 1928 року закінчив Курси удосконалення командного складу РСЧА «Постріл». З 1929 року — начальник штабу стрілецького полку 1-ї Тихоокеанської дивізії. З 1931 року командував батальйоном в Благовіщенському укріпрайоні. З 1936 року — начальник штабу Благовіщенського укріпрайону. Полковник (17.02.1938).
 
З 1939 року — начальник відділу ОСОАВІАХІМу в Ставрополі.
 
У травні 1941 року призначений начальником штабу Дунайського укріпрайону на південній ділянці радянсько-румунського кордону в Одеському військовому окрузі.