Особняк Федора Терещенка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Перенаправлено на Маєток Федора Терещенка Мітка: Нове перенаправлення |
Ahonc (обговорення | внесок) Скасовано останні 2 редагування (91.211.12.72) і відновлено версію 28819910 Леонід Панасюк Мітки: Вилучено перенаправлення Ручний відкіт |
||
Рядок 1:
{{Картка:Сучасна споруда
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Маєток Федора Терещенка]]▼
|зображення = Терещенковская 9 Киев 2012 01.JPG
|підпис = [[фасад]]
|розташування_місто = [[Київ]]
|розташування_країна = {{UKR}}
|координати = {{coord|50|26|31.8|N|30|30|53.4|E|scale:3000}}
|архітектор = [[Ніколаєв Володимир Миколайович|Володимир Ніколаєв]], [[Гун Андрій Леонтійович|Андрій Гун]]
|клієнт = Марія Чаплинська, Федір Терещенко
|інженер =
|дата_початку_спорудження = [[1877]] рік
|дата_закінчення_спорудження= [[1882]] рік
|дата_зруйнування =
|вартість =
|будівнича_система =
|стиль = історизм, класицизм
|адреса = вул. [[Терещенківська]], 9
|
}}
'''Особняк Федора Терещенка''' — пам'ятка [[Історія|історії]], [[Мистецтво|мистецтва]] та [[Архітектура|архітектури]] у [[Київ|Києві]], що знаходиться на [[Терещенківська|вулиці Терещенківській]], 9. Особняк збудований у [[1878]] році [[архітектор]]ом [[Ніколаєв Володимир Миколайович|Володимиром Ніколаєвим]]
== Будівництво, перебудова ==
Будівництво цього будинку було пов'язане із загальною забудовою нового району на пустирі перед будівлею [[Київський університет|Університету]]. Архітектор [[Беретті Вікентій Іванович|В. І. Беретті]], за [[проект]]ом якого зводився корпус університету, вважав необхідним вирішувати загальну містобудівну задачу комплексно, будувати кам'яні будинки в єдиній зв'язці — як прийнято в столичних містах, про що вже в [[1838]] році повідомляв київську міську владу. Для проектування будівлі запросили відомого київського архітектора [[Ніколаєв Володимир Миколайович|В. М. Ніколаєва]].
Будинок до [[1878]] року вже був зведений, а в [[1880]]-му його власниця, М. Чаплинська, продала ділянку землі з особняком і іншими спорудами у дворі колезькому радникові [[Терещенко Федір Артемович|Ф. А. Терещенко]]. У [[1881]] році Терещенко звертається до академіка архітектури А. Л. Гунна і замовляє ескізний проект перебудови придбаної будівлі, оформлення його внутрішньої обробки.
У [[1882]]—[[1884]] роки були виконані будівельні роботи, в яких брали участь петербурзькі підрядчики, фахівці меблевої фірми Мельцера, [[скульптор]]и Шварц, Ботта, [[художник]] Сидіков. Керував будівництвом автор первинного проекту В. М. Ніколаєв.
У закінченому вигляді будівля прийняла асиметричний вигляд — у зв'язку з тим, що була збережена ліва частина особняка, зведеного за первинним проектом. Третій поверх існує тільки з двору, а по головному фасаду за його рахунок була збільшена висота парадних залів другого поверху. Новий центральний вхід висунутий на мостову і прикрашений каріатидами. [[Вікно|Вікна]] другого виділені пілястрами і верхніми фільонками з сюжетами на міфологічні теми, карниз великого винесення оброблений медальйонами і левовими маськаронами, міжповерховий пояс оформлений рельєфом — меандром. Фасад витриманий у формах «неогрек».
Внутрішній простір вирішений в поєднанні урочистості анфілади парадних залів і домашнього затишку досить скромних житлових приміщень. Інтер'єри будуара, диванної, вітальні, кабінету, диванної кімнати, їдальні оформлені ліпним і кольоровим декором, прикрашені різьбленням і є вдалою стилізацією основних архітектурних стилів. В цей же час виникла ідея додаткової прибудови до будівлі, що включає спеціальне приміщення для картинної галереї і зимового саду. Планування цих приміщень виконав В. Ніколаєв.
== У власності Терещенків ==
У [[1885]] році будівництво було завершено, і родина Федора Терещенка переїхала до особняку. У цьому будинку Федір Артемович проживав зі своєю другою [[дружина (жінка)|дружиною]] Надією, тут народилися їхні [[дитина|діти]] Надія, [[Терещенко Федір Федорович|Федір]], Наталя.
Після смерті Федора Терещенка у [[1894]] році особняк та все майно згідно із заповітом переходили у власність сина господаря при пожитєвому володінні вдовою. Виховуючи дітей, вдова розширює київські володіння, придбавши у [[1903]] році сусідню садибу (№7/13), продовжує займатися благочинністю. У роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] в будинку (№7/13) було організовано [[шпиталь]].
== Подальша доля ==
[[Файл:MZS UNR.jpg|Міністерство закордонних справ УНР та Української Держави. м. Київ. Світлина поч. ХХ ст.|thumb|200px]]
[[Файл:Рєпін.JPG|міні|150пкс|[[Пам'ятник]] [[Ілля Рєпін|Іллі Рєпіну]]]]
Родина Терещенків покинула Київ у [[1918]] році. Особняк після від'їзду власниці у роки революції та громадянської війни використовувався різними організаціями та установами. Тут містилося Міністерство закордонних справ Центральної Ради, уряду [[Павло Скоропадський|П. Скоропадского]] і [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]], штаби [[Червона армія|Червоної Армії]], Денікінської армії, штаб Драгомирова, польської кулеметної роти, Ревтрибунал 14-го корпусу Червоної Армії.
У [[1919]] році Комісаріат народної освіти радянського уряду видав охоронний лист на приміщення, а з [[1922]] року тут розміщена [[Київська національна картинна галерея]].
Біля будинку у [[1983]] році був встановлений [[пам'ятник]] [[Ілля Рєпін|І. Ю. Рєпіну]] роботи московського скульптора О. Комова. А [[2001]] року на фасаді музею з'явилася [[меморіальна дошка]] в пам'ять про [[Шульгін Олександр Якович|О. Я. Шульгіна]] — першого міністра закордонних справ України.
== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20090813012639/http://www.museumru.kiev.ua/house/ Сайт Київської національної картинної галереї]{{ref-ru}};
* [http://wek.kiev.ua/uk/Терещенка_особняк Енциклопедія Києва]
== Джерела ==
{{Особняки Києва|457–466|[http://www.alyoshin.ru/Files/publika/malakov/malakov_066.html Терещенківська, 9]}}
{{Визначні місця Києва}}
{{Замки та палаци Київської області}}
[[Категорія:Архітектура Києва]]
[[Категорія:Замки та палаци Київської області]]
[[Категорія:Київська національна картинна галерея]]
[[Категорія:Особняки Києва]]
[[Категорія:1882 у Києві]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1878]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1882]]
| |||