Острог (окольний град): відмінності між версіями

'''Острог'''&nbsp;— [[фортифікаційна споруда]] ([[Опорний пункт (військова справа)|опорний пункт]]), постійний або тимчасовий населений укріплений пункт, обнесений [[палісад|частоколом]] із загострених зверху колод (колів) висотою 4&nbsp;— 6 метрів. Остроги будувалися в [[Київська Русь|Київської Русі]] і в Російській державі до XVII&nbsp;ст. Острогом називалася і сама «стругана» огорожа з гострих стовпів, встановлених на валу фортеці<ref>{{СУМ-11|Острог}}</ref>. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу, в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилах супротивника.

Починаючи з XIII століття, острог складався з дерев'яного частоколу (ряду кілків) і так званих [[городня (архітектура)|тарис]], тобто [[Зруб (архітектура)|зрубів]]. Огорожа острогу складалася з колод, що розміщалися на плоскій місцевості або на вершині невеликого земляного [[вал (споруда)|валу]], і була оточена з зовнішнього боку [[рів (оборонна споруда)|ровом]]. Колоди могли вкопувати вертикально («стоячий острог») або похило («косий острог»). Острог найчастіше мав чотирикутну форму. По кутах чотирикутника розміщувалися [[фортечна вежа|вежі]], що використовувалися для нагляду за навколишньою місцевістю, обстрілу місцевості і влаштовування воріт (проїзні вежі). Висота частоколу&nbsp;— 4-6 метрів (2-3 [[Сажень|сажнів]]). У XVII столітті остроги могли складатися з 12 сторожових веж, які були з'єднані частоколом. Розмір острогів того часу досягав в плані 900 на 200 сажнів (1800 на 400 метрів)<ref>[http://www.staraya-mayna.ru/istorija/ История Старой Майны]</ref>. Усередині острогу розташовувалися хати, за стіною&nbsp;— слобода. Управлявся острог наказним воєводою.