[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
заміна "Пряжа виготовляється [] ткацькому верстаті" на "прядильній машині"
Albedo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Darjeeling - India (13216138).jpg|міні|Текстиль]]
'''Тексти́ль''' (від {{lang-la|textere}}&nbsp;— «плести»), також '''текстильні матеріали'''&nbsp;— м'який матеріал, що являє собою щільну мережу природних або штучних [[волокно|волокон]] ([[нитка|ниток]] або [[пряжа|пряжі]]). Пряжа виготовляється в процесі [[прядіння]] сировини з волокон [[вовна|вовни]], [[льон]]у, [[бавовник]]у або іншого матеріалу на [[Прядильна машина|прядильній машині]], виготовляючи довгі нитки<ref>«[http://www.textilemuseum.org/PDFs/TextileTerms.pdf An Introduction to Textile Terms] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060723073411/http://www.textilemuseum.org/PDFs/TextileTerms.pdf |date=23 липень 2006 }}» (pdf) 2006</ref>. Власне текстиль виготовлюється в процесі [[ткацтво|ткацтва]], [[в'язання]], [[макраме]] або пресування волокон ([[повсть]], [[фетр]]). Крім терміна «текстиль» використовується термін «[[тканина]]», проте існує відмінність у їхніх значеннях. Текстиль є загальнішим терміном, тимчасом як тканина означає закінчений шматок текстилю, що може використовуватися для створення таких виробів, як [[одяг]] або [[постільна білизна]], відомих під загальною назвою [[текстильні вироби|текстильних виробів]].
 
== Текстиль та тканини ==
Власне текстиль виготовлюється в процесі [[ткацтво|ткацтва]], [[в'язання]], [[макраме]] або пресування волокон ([[повсть]], [[фетр]]). Крім терміна «текстиль» використовується термін «[[тканина]]», проте існує відмінність у їхніх значеннях. Текстиль є загальнішим терміном, тимчасом як тканина означає закінчений шматок текстилю, що може використовуватися для створення таких виробів, як [[одяг]] або [[постільна білизна]], відомих під загальною назвою [[текстильні вироби|текстильних виробів]].
 
У агровиробництві застосовують агротекстиль, а не агротканини.
 
== Виробництво ==
Сучасні текстильні матеріали, виготовлені на основі штучних і [[Синтетичні волокна|синтетичних]] [[текстильні волокна|текстильних волокон]], за низкою гігієнічних показників значно поступаються натуральним. Значна частка текстильних матеріалів мають низькі гігроскопічні та електрофізичні властивості. Виготовлення та експлуатація виробів із них може спричиняти неприємні тактильні відчуття, створювати дискомфорт та негативно впливати як на життєдіяльність людини, так і на саме виробництво.
 
Тому, проблема гігієни синтетичних матеріалів, які використовуються для виготовлення одягу, в наш час є однією з найбільш актуальних.<ref>Рукавцев Г.&nbsp;І.&nbsp;Державна програма розвитку легкої промисловості на період до 2000 року / Г.&nbsp;І.&nbsp;Рукавцев // Легка промисловість.&nbsp;— 1996.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— С. 3– 8</ref><ref>Власенко В.&nbsp;И.&nbsp;Антистатические свойства текстиля для чистых помещений / В.&nbsp;И.&nbsp;Власенко // Сборник докладов ІІІ Международной конференции EL-TEX-98, Польша, Лодзь, ноябрь 1998.</ref><ref>Трегубов Д.&nbsp;В.&nbsp;Практические аспекти организации ESD-защиты предприятия. В помощь ESD-координатора. ESD-измерения / Д.&nbsp;В.&nbsp;Трегубов // Чистые помещения и технологические среды.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;3– 4.&nbsp;— С. 74– 77</ref>
 
== Властивості ==
[[Гігроскопічність]] текстильних виробів залежить від виду волокон, з яких вони вироблені, від структур тканин, характеру заключної обробки, від температури і вологості навколишнього повітря, поверхневої щільності: чим більша щільність, тим гірше текстильний матеріал поглинає вологу як до, так і після обробки.
 
Властивості текстилю зумовлюються волокнистим складом, особливостями будови (ступінь заповнення, щільність, варіація волокон за довжиною, вид переплетення, характер поверхні, термостійкість) тканини, видом технологічної обробки, характером і якістю застосованих барвників та інших хімічних реагентів під час основної та остаточної обробки текстильних матеріалів. Комбінації цих різних властивостей по-різному відбиваються на стійкості до багаторазового прання, тертя, розтягування і згинання, а також відповідним чином позначаються на енергії зв'язку забруднюючих часток з волокнами і ступенем їх проникності в капілярну структуру матеріалів.
 
== Застосування ==
Характерною рисою предметів текстильного оздоблення було суміщення утилітарних, обрядових і декоративних функцій. Наприклад, рушники, призначені для прикрашання інтер'єру, в той же час використовувалися в
весільних обрядах, звичаях, пов'язаних з народженням дитини, похоронному ритуалі. Постільні приналежності й одяг, используясь в утилітарних цілях, одночасно були елементом декору
 
== Див. також ==