Фарос: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додано Категорія:Середземне море за допомогою HotCat |
шаблон, вікіфікація, оформлення |
||
Рядок 22:
}}
'''Фарос''' ({{lang-ar|منارة}}
У 285-му році до н. е. острів було з'єднано з материковою Александрією [[Мол (насип)|молом]], який розділив західний і східний порти. Так само молом острів сполучений з іншим невеликим островом, на якому знаходився маяк. На цих двох молах за [[Птолемеї]]в був збудований шлях, названий Гептастадієм ({{lang-la|Heptastade}}) за свою довжину, що складала 7 [[стадій|стадіїв]].<ref name="wp">{{cite journal|author=Khalid S. Al-Hagla |title=Cultural Sustainability: An Asset of Cultural Tourism Industry |journal=International Cetre for Research on the Economics of Culture, Institutions, and Creativity (EBLA) |url=http://www.eblacenter.unito.it/WP/2005/6_WP_Ebla.pdf |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070721005216/http://www.eblacenter.unito.it/WP/2005/6_WP_Ebla.pdf |archivedate=2007-07-21 |df= }}</ref>▼
▲У 285-му році до н.е. острів було з'єднано з материковою Александрією [[Мол (насип)|молом]], який розділив західний і східний порти. Так само молом острів сполучений з іншим невеликим островом, на якому знаходився маяк. На цих двох молах за [[Птолемеї]]в був збудований шлях, названий Гептастадієм ({{lang-la|Heptastade}}) за свою довжину, що складала 7 [[стадій|стадіїв]].<ref name="wp">{{cite journal|author=Khalid S. Al-Hagla |title=Cultural Sustainability: An Asset of Cultural Tourism Industry |journal=International Cetre for Research on the Economics of Culture, Institutions, and Creativity (EBLA) |url=http://www.eblacenter.unito.it/WP/2005/6_WP_Ebla.pdf |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070721005216/http://www.eblacenter.unito.it/WP/2005/6_WP_Ebla.pdf |archivedate=2007-07-21 |df= }}</ref>
== Александрійський маяк ==
[[Файл:Phare d'Alexandrie.jpg|міні|200пкс|Острів Фарос з Александрійським маяком і Гептастадієм, [[1630]]]]
{{Main|Александрійський маяк}}
Фароський маяк був побудований за династії Птолемеїв між 280-м та 247-м рр. до н. е. Маяк сягав 100 метрів заввишки і протягом багатьох століть лишався однією з найвищих споруд у світі.<ref>{{cite book|first=Peter A.|last= Clayton|chapter=Chapter 7: The Pharos at Alexandria|title=The Seven Wonders of the Ancient World|url=https://books.google.com/books?id=UU2AAAAAQBAJ|editor1=Peter A. Clayton|editor2=Martin J. Price|location=London|publisher=Routledge|year=2013|isbn=9781135629281|page=147}}</ref> Маяк був сильно пошкоджений землетрусами 956, 1303 і 1323 років, унаслідок чого споруда перетворилася на закинуті руїни. Остаточно Александрійський маяк був зруйнований 1480 року, коли останні з його каменів використали для зведення [[Цитадель Кайтбея (Александрія)|фортеці Кайтбея]].
== У культурі ==
За [[Давньогрецька міфологія|давньогрецькою міфологією]], саме на острові Фарос цар [[Спарта|Давньої Спарти]] [[Менелай]] по 8 роках морських блукань змусив [[Протей|Протея]] показати спосіб повернення на батьківщину.
<br/>
Поет, лідер українських неокласиків [[Зеров Микола Костянтинович|Микола Зеров]] згадує острів Фарос у поезії ''Олександрія'' зі збірки [[Камена]]<ref>{{cite book|first=Микола|last=Зеров|chapter=|title=Камена|url=http://chtyvo.org.ua/authors/Zerov/Kamena_zb/|editor1=|editor2=|location=|publisher=Слово|year=1924|isbn=|page=}}</ref>:
{{Quotation|«Ми скрізь були, нас вабив світ сирен,<br>Сарматський степ, і мармури Антен,<br>І Сапфо чорна скеля на Левкаді;
Але ніщо не хвилювало так,<br>Як Фарос твій, твій білий Гептастадій,<br>І тінню чорного піднесений маяк».}}
== Примітки ==
{{reflist}}
{{нк}}
[[Категорія:Півострови Африки]]
| |||