Піфос: відмінності між версіями

'''Пі́фос'''  (грець. πίθος) — давньогрецький глиняний глек яйцеподібної або кулястої форми, зазвичай, із широким горлом, яке накривалося цегляною чи камяною кришкою. Завдяки міцності, довговічності та своїм теплоізоляційним властивостям, піфос набув поширення у всьому Середземномор'ї, і довго слугував різним народам для зберігання й транспортування різноманітних товарів: зерна, вина, оливи, солоної риби тощо. На відміну від [[амфор]] піфоси використовувалися не для малих В залежності від призначення, піфос мав різні розміри та форми. Найбільші з них були у два метри заввишки. Піфоси для транспортування мали пласке дно, дві, чотири ба навіть шість ручок для кріплення на кораблях та пересування. Стаціонарні піфоси для зберігання вина, оливи чи збіжжя мали конічне дно, бо закопувалися у землю. З часом піфоси .

Схожі за параметрами глеки ще й досі використовуються у народів Кавказу, під назвою карас (від арм. Կարաս) — для виготовлення та зберігання вина, та Центральної Азії (хум) — для господарских запасів, але у першу чергу — для зберігання води.