Вавилон: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 98:
 
==== Каситський Вавилон (III династія) ====
Після розгрому, вчиненого [[Хетти|хеттами]] та їх союзниками, Вавилон став здобиччю інших завойовників. На початку [[XVI століття до н. е.]] його ймовірно захопив [[Гулькішар]] — правитель [[Країна Моря|Країни Моря]] на півдні Межиріччя, потім в місті зміцнилися [[касити]] — гірські племена, які заснували там [[Вавилонські царі#III Вавилонська (Каситська) династія|власну (III) династію]]. Каситське царство ''Кардуніаш'' зі столицею у Вавилоні з самого початку було великою державою, при наступних правителівправителях його територія значно розширилася і Вавилон став столицею нової близькосхідної держави. Як і [[амореї]], касити поступово асимілювалися з корінним населенням країни — [[вавилоняни|вавилонянами]], розчинившись в культурному середовищі [[Стародавнє Межиріччя|Стародавнього Межиріччя]].
 
З правлінням III династії дослідники пов'язують масштабні зміни в житті Вавилона, проте подробиці цих змін залишаються неясними: в каситський час спостерігається загальний спад в міській культурі регіону, кількість письмових джерел зменшується. Скоріше за все, місто продовжувало бурхливо розвиватися навіть незважаючи на перенесення царської резиденції в [[Дур-Курігальзу]]. При III династії Вавилон, як і деякі інші центри Стародавнього Межиріччя, придбав регулярний план. Відтепер місто було оточено «класичною» прямокутною стіною ''І́мгур-Енлі́ль'' (і можливо «валом» ''Не́мет-Енлі́ль''), його територія ділилася на десять округів/кварталів, основні вулиці перетиналися під прямим кутом. Нові кордони Вавилона охоплювали територію, яка значно перевершує площу міста при аморейській династії, однак деякі з включених в межі поселення земель довгий час не були належним чином освоєні. Каситські царі, безсумнівно, вели якесь культове будівництво в Вавилоні, про масштаби якого можна лише робити припущення. З цим же часом ассиріологи пов'язують і діяльність місцевого жрецтва по синкретизації міфології і релігії [[Стародавнє Межиріччя|Стародавнього Межиріччя]], вибудовування віровчення навколо головного місцевого бога [[Мардук]]а, який все частіше іменується «Белом» ([[Аккадська мова|аккад.]] «Господь»). Велика кількість храмів, зв'язок з найбільш значущими культами й важливе ідеологічне значення привели до того, що вже в той час жителі Стародавнього Межиріччя| могли сприймати Вавилон як священне місто, престиж якого був дуже високий.