Грудневий наступ на Львів (1918): відмінності між версіями

Стрілецька старшина, зібрана під проводом [[Вітовський Дмитро Дмитрович|Вітовського]] ранком 22 листопада в [[Миклашів| Миклашеві]], вирішила організувати облогу [[Львів|Львова]]. До [[Українські січові стрільці|Стрільців]] приєдналися частини колишньої залоги Львова — так почали творитися облогові групи — «Схід», «Старе Село», «Щирець», інші, що незабаром об'єдналися в бригади й стали зав'язком [[Другий корпус УГА|ІІ Осадного Корпусу]]. Поляки спробували відразу просунутися на схід, а їх перший випад на [[Підбірці]] зліквідувала сотня УСС під проводом поручника Осипа Теліщака, який зайняв Чортівську Скалу (одне з найвищих піднесень в околиці Львова), домінуючи над околицею. В перших днях грудня перейшли українські частини під Львовом до наступу й витиснули противника до кільця [[Басівка (Пустомитівський район)|Басівка]] — [[Солонка|Солонки]] — [[Пасіки-Зубрицькі]] — [[Підбірці]] — [[Гамаліївка (Пустомитівський район)|Жидятичі]] — [[Малі Грибовичі|Грибовичі]], здійснили спробу перервати залізничу лінію Львів — [[Перемишль]], їм вдалося захопити на короткий час [[Городок (Львівська область)|Городок]].

 

 

Начальна Команда одним з найважливіших відрізків фронту вважала Угнівський — «відтинок Угнів»; він глибоко вклинювався на північний захід до Польщі, і перебував під постійною загрозою — поляки намагався не допустити ударів УГА по «допомогових обозах», що рухались з глибин Польщі на Львів. 15 грудня сюди надіслано [[Гуцульський курінь УГА|гуцульський курінь імені гетьмана І. Мазепи]], налічував 850 чоловік і складався з 4 піхотних і однієї скорострільної сотень, відділу телефоністів і харчового обозу. Стрілецькі сотні очолювали старшини Степан Васкан, [[Мельник Юрій (військовий)|Юрко Мельник]], Микола Арсенич, Сава Никифор'як, хорунжий Ярослав Чубатий. Угнівський курінь був в основному сформований з юнаків навколишніх сіл, очолював студент-медик Іван Пушкар.