Сюґо: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
RarBot (обговорення | внесок)
м Завідуючий -> Завідувач
Рядок 3:
'''Воєво́да'''<ref>Коваленко О. ''[http://duh-i-litera.com/samurajski-hroniky-oda-nobunaga/ Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006071304/http://duh-i-litera.com/samurajski-hroniky-oda-nobunaga/ |date=6 жовтень 2014 }}''.&nbsp;— К.: Дух і Літера, 2013.&nbsp;— С. 18.</ref> ({{lang-ja|【守護】 しゅご}}, ''шюґо'', «захисник»)&nbsp;— посада військового голови [[провінції Японії|провінції]] у [[сьоґунат Камакура|Камакурському]] і [[сьоґунат Муроматі|Муромачівському шьоґунатах]], в [[Японія|Японії]] [[12 століття|XII]]&nbsp;— [[16 століття|XVI століть]]. Також&nbsp;— '''сюґо́''', '''шуґо́'''.
 
Посада воєводи була вперше заснована у [[1185]] наказом шьоґуна [[Мінамото но Йорітомо]], який під приводом арешту свого бунтівного брата [[Мінамото но Йосіцуне]], отримав від Імператорського двору дозвіл на розміщення своїх владних представництв у провінціях. На ці посади було призначено впливових ''[[ґокенін]]ів'', які стали уособленням судової і виконавчої влади сьоґунів у регіонах. До обов'язків цих посадовців входила організація і вишкіл провінційних [[самурай|самураїв]]-''ґокенінів'', призначення їх на службу для охорони і наглядом за палацами [[Імператор Японії|Імператора]] і [[Верховний Імператор Японії|екс-Імператора]], контроль за діяльністю ''[[дзіто]]'', завідуючихзавідувачів [[сьоен|маєткамимаєтків]], а також проведення судів і розправ над анти-шьоґунатівськими силами, убивцями та порушниками порядку.
 
Послаблення центральної влади шьоґунату у середині [[XIII століття]] сприяло посиленню воєвод. Останні захоплювали провінційні адміністрації [[кокусі|провінційних голів]], переупорядковували собі податкові відомства і, поступово, перетворювалися на реальних володарів регіонів, так званих ''[[Магнат (Японія)|магнатів-воєвод]]''. Цей процес пришвидшився з [[XV століття]]. Після [[Смута Онін|Смути Онін]] ([[1467]]–[[1477]]) більшість воєвод стала регіональною магнатерією.