Яшин Олексій Іванович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Особа | ім'я = Яшин Олексій Іванович | оригінал імені = | зображення = |...
(Немає відмінностей)

Версія за 17:57, 10 серпня 2020

Олексій Іванович Яшин (30 березня 1919(19190330), село Узинське, тепер Шемишейського району Пензенської області, Російська Федерація — 8 березня 1991, місто Москва) — радянський державний діяч, міністр промисловості будівельних матеріалів СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Кандидат економічних наук (1952), доцент (1960).

Яшин Олексій Іванович
Народився 30 березня 1919(1919-03-30)
село Узинське, тепер Шемишейського району Пензенської області, Російська Федерація
Помер 8 березня 1991(1991-03-08) (71 рік)
Москва, СРСР
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність економіст, політик
Alma mater Московський державний університет шляхів сполучення і Вища партійна школа при ЦК ВКП(б)d
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Життєпис

Народився в родині службовця.

У 1937—1941 роках — студент Московського інституту інженерів залізничного транспорту.

Член ВКП(б) з 1941 року.

У червні — вересні 1941 року — відповідальний секретар бюро ВЛКСМ окремого артилерійського дивізіону Західного фронту. У вересні — грудні 1941 року — комсорг Московського міського комітету ВЛКСМ на оборонних рубежах під Москвою. Учасник німецько-радянської війни

У 1941—1943 роках — інженер, старший інженер, начальник виробничо-технічного відділу машинно-шляхової станції на військово-відновлювальних роботах в містах Тулі, Серпухові та Москві.

У 1942 році закінчив Московський інститут інженерів залізничного транспорту, інженер-будівельник.

У 1943—1953 роках — інструктор, завідувач сектора, помічник секретаря, заступник завідувача відділу Московського обласного комітету ВКП(б).

У 1948 році закінчив заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У 1953—1954 роках — інструктор відділу будівництва, завідувач сектора промислово-транспортного відділу ЦК КПРС.

У 1954—1957 роках — заступник міністра будівництва СРСР із кадрів.

У 1957—1960 роках — заступник голови Ради народного господарства Білоруської РСР.

У 1960—1962 роках — заступник постійного представника Ради міністрів Білоруської РСР при Раді міністрів СРСР.

У 1962—1963 роках — заступник міністра будівництва Російської РФСР.

У 1963—1965 роках — заступник голови Державного виробничого комітету із монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР. У 1965—1973 роках — заступник міністра монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР.

26 червня 1973 — 2 лютого 1979 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Московської міської ради народних депутатів.

24 січня 1979 — 15 липня 1985 року — міністр промисловості будівельних матеріалів СРСР.

З липня 1985 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 8 березня 1991 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Нагороди і звання

Примітки

Посилання