Бджола медоносна: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 25:
}}
[[Файл:Солодкий пилок для відвідувачів. Apis mellifera (Linnaeus, 1758).jpg|міні]]
'''Бджола́ медоно́сна'''<ref>Маркевич О.&nbsp;П.&nbsp;Російсько-українсько-латинський зоологічний словник / О.&nbsp;П.&nbsp;Маркевич, К.&nbsp;І.&nbsp;Татарко.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1983.&nbsp;— 410 с</ref> (''Apis mellifera'')&nbsp;— вид [[Бджола (рід)|медоносних бджіл]], що належить до класу [[Комахи|комах]] (Insecta), ряду [[Перетинчастокрилі|перетинчастокрилих]] (Hymenoptera), родини [[Бджолині|справжніх бджолиних]] (Apidae)<ref>Злотін О.&nbsp;З.&nbsp;Свійські комахи.&nbsp;— С. 4.</ref>. [[Свійські тварини|Свійська комаха]], стратегічний [[Запилення|запилювач]] квіткових рослин. Бджола медоносна й [[шовкопряд шовковичний]]&nbsp;— єдині комахи, яких вдалося одомашнити людині. Вагомий внесок у вивчення біології медоносних бджіл, деталі їх зв'язків з квітковими рослинами зробив вчений-ентомолог [[Шванвич Борис Миколайович|Б. &nbsp;М. &nbsp;Шванвич]].
 
== Етимологія ==
Рядок 34:
 
== Породи медоносних бджіл ==
Виділяють різні породи (або раси) медоносних бджіл, що розрізняються за місцем виведення. Інститутом бджільництва, що проводив виробничі випробування, встановлено, що сім'ї місцевих бджіл збирають в середньому по 33,9 &nbsp;кг меду за сезон, сім'ї чистопородних найпродуктивніших для даної місцевості бджіл -&nbsp;— по 49,5 &nbsp;кг, а сім'ї-гібриди першого покоління -&nbsp;— по 55, 7 &nbsp;кг. Матки, отримані з сімей-гібридів, поступаються за продуктивністю чистопорідним сім'ям та сім'ям-гібридам першого покоління. В Україні зустрічаються породи:
* '''[[Українська степова бджола|українська степова]]''' &nbsp;— Apis mellifera sossimai,
* '''[[Карпатська бджола|карпатська]]''' &nbsp;  Apis mellifera carpatica,
* '''[[Країнська бджола|країнська]]''' &nbsp;  ''Apis mellifera carnica,''
* '''[[Європейська темна бджола|європейська темна]]''' &nbsp;  Apis mellifera mellifera,
* '''[[Жовта кавказька бджола|жовта кавказька]]''' &nbsp;  Apis mellifera remipes,
* '''[[Італійська бджола|італійська]]''' &nbsp;  Apis mellifera ligustica,
* '''[[Сіра гірська кавказька бджола|сіра гірська кавказька]]''' &nbsp;  Apis mellifera caucasica.
 
== Морфологія ==
Рядок 53:
== Геном ==
Міжнародній групі вчених на чолі з доктором Джорджем Вейнстоком (George Weinstock) із Медичного інституту Бейлора вдалося прочитати [[геном]] бджоли медоносної. Таким чином, ''Apis mellifera'' стала третьою комахою (після [[Дрозофіла чорночерева|дрозофіли чорночеревої]] та [[Малярійні комарі|малярійних комарів]]), геном якої повністю відомий<ref name="polit.ru/news"/>. На розшифрування вчені витратили рік та приблизно 8 мільйонів доларів. Геном виду удесятеро менший за геном людини і містить приблизно 300 мільйонів основних пар [[Дезоксирибонуклеїнова кислота|ДНК]]<ref>[http://www.membrana.ru/particle/6212 Впервые расшифрован геном пчелы]</ref>.
 
== Хвороби та паразити медоносних бджіл ==
{{main|Захворювання бджіл}}
Серед збудників медоносних бджіл&nbsp;— [[найпростіші]], які зумовлюють різні протозойні захворювання: [[лептомоноз]], [[амебіаз]], [[нозематоз]], [[грегаріноз]]; [[кліщі]], які зумовлюють [[варроатоз]], [[акарапідоз]]; [[гельмінти]], які спричинюють [[мермітідо]]; [[комахи]], які породжують ентомози ([[строкатка бджолина]], ''[[Braula coeca]]'', ''[[Meloe brevicollis]]'' тощо): [[сенотаініоз]], [[мелеоз]], [[браульоз]], [[фізоцефалез]].
 
== Бджола медоносна в культурі ==