Гарячі тріщини: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
джерела
Рядок 7:
'''[[Сірка]]''' — шкідлива домішка в сталях. Підвищення вмісту сірки в металі шву різко знижує його стійкість проти кристалізаційних тріщин. Сірка практично нерозчинна у твердому залозі, а тому знаходиться в сталі у вигляді сульфідних включень. Причина утворення кристалізаційних тріщин у присутності сірки — утворення легкоплавких сульфідних прошарків, що розташовуються по межах кристалітів металу шву.
 
Сірка потрапляє в метал шву з основного та присадочного металу і з матеріалів, що входять до складу електродного покриття або [[Флюс|флюсу]]. Згідно з діючими стандартами вміст сірки у конструкційних сталях не повинен перевищувати 0,05 %, а зазвичай становить 0,03 … 0,04 %. Зниження вмісту сірки в сталі в порівнянні з цими кількостями можливо, але доцільніше знижувати вміст сірки в зварювальних матеріалах, зокрема у зварювальному дроті. ГОСТ 2246-70 обмежує вміст сірки в низьковуглецевому і легованому зварювальної дроті до 0,04 … 0,02 %. У високолегованому дроті деяких марок допустимий вміст сірки становить 0,015 %. Жорстко обмежений вміст сірки в електродних покриттях та зварювальних флюсах. [[Фосфор]] надає шкідливий вплив на стійкість металу шву проти кристалізаційних тріщин, а при знижених температурах викликає різке зниження ударної в'язкості. Кристалізаційні тріщини з'являються по межах кристалітів, де тверднуть останні порції [[Розплави|розплаву]], збагачені фосфором. Поява [[Тріщина|тріщин]] тим імовірніше, чим вище концентрація фосфору і нижче його розчинність в твердому металі.
 
Так як розчинність фосфору в аустеніті менше, ніж у [[Феррі]], небезпека утворення кристалізаційних тріщин у швах аустенітів значно вища. Якщо при кристалізації металу шву крім [[Аустеніт|аустеніту]] утворюється ще й [[Ферит (залізо)|ферит]], небезпека появи тріщин зменшується, тому що більша частина фосфору розчиняється в Феррі.
 
Фосфор потрапляє в метал шву з основного та електродного металів і з матеріалів, що входять до складу покриттів і флюсів. У конструкційних вуглецевих сталях вміст фосфору повинен бути не більше 0,055 %, а в легованих сталях — не більше 0,03 %. Згідно з ГОСТ 2246-70 вміст фосфору в [[СВА]] придатному дроті не повинен перевищувати 0,04 %. У електродні покриття і флюси фосфор потрапляє в основному з [[Марганець|марганцевою]] рудою.
 
'''[[Вуглець]]''' — найважливіший елемент, що визначає структуру та властивості зварних з'єднань і поведінку при експлуатації. Разом з тим вуглець надає різко негативний вплив на стійкість металу шву проти кристалізаційних тріщин. При зварюванні вуглецевих і низьколегованих сталей вуглець посилює шкідливу дію [[Сірка|сірки]]. При зварюванні високолегованих сталей вуглець сприяє утворенню по межах кристалітів легкоплавких евтектиків [[Карбіди|карбідного]] походження, що також знижує стійкість швів проти кристалізаційних тріщин. Критичний вміст вуглецю залежить від конструкції вузла, наявності або відсутності попереднього підігріву, форми швів і вмісту в сталі інших елементів, у першу чергу сірки.
Рядок 19:
'''[[Кремній]]''' сприяє утворенню кристалізаційних тріщин у швах вуглецевих сталей, проте його шкідливий вплив значно слабкіший, ніж вуглецю. У чисто аустенітних хромонікелевих швах кремній більш небезпечний щодо утворення кристалізаційних тріщин, ніж у швах вуглецевої сталі. Це обумовлено виділенням на кордонах кристалітів плівок силіциду та інших легкоплавких сполук. Поява феритної складової в структурі аустенітних швів підвищує їх стійкість проти утворення тріщин. Розчиняючись в Феррі, кремній підвищує його міцність. Кремній переходить у метал шву з основного та присадочного металів і в результаті реакції відновлення з електродного покриття або флюсу. Слід забезпечувати присутність у шві кремнію в кількостях, необхідних для усунення пористості, але не викликаючих зниження стійкості проти утворення тріщин. Оптимальний вміст кремнію залежить від способу зварювання, форми швів і складу основного металу.
 
== Джерела ==
* ''Биковський О. Г.'' Довідник зварника / О. Г. Биковський, І. В. Піньковський. — К.: Техніка, 2002. — 336 с. — ISBN 966-575-168-9
* ''Палаш, В. М.'' Металознавчі аспекти зварності залізовуглецевих сплавів: навч. посіб. / В. М. Палаш. — Львів: КІНПАТРІ ЛТД, 2003. — 236 с. — ІSBN 966-95090-5-X
{{Material-stub}}
{{Без джерел|дата=січень 2015}}