Донецька Текля Іванівна: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 6:
Фекла Іванівна походила із збіднілої шляхетної родини Лозовських. Народилася у 1855 році на [[Волинська губернія|Волині]]. У ранньому віці лишилася батьків{{sfn|Петряев|1978|с=208}}.
 
ЩеНавчалася переважно дома, у жіночій гімназії провчилася кілька місяців. Під час короткого буття гімназисткою, зацікавилася ідеями народництва. Входила до складу «Гуртка американців», пізнішепланувала поїхати до Америки, разом з [[Мачтет Григорій Олександрович|Григорієм Мачтетом]], але з невідомих причин зосталася. З Мачтетом підтримувала товариські стосунки і надалі, відомо про їх листування. Пізніше, разом з [[Ходько Іван Михайлович|Іваном Ходьком]], перейшла до «[[Київська Комуна|Київської Комуни]]». У комуні Фекла познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком — [[Донецький Василь Федосійович|Василем Донецьким]]. Невдовзі після весілля, Василя Донецького було заарештовано і засуджено до п'яти років каторги. Під час перебування у тюрмі він збожеволів{{sfn|Ковалик|1928|с=78}}{{sfn|Буня|1982|с=89}}{{sfn|Буда|1926|с=79}}.
 
Наприкінці 1873 року, стала працювати вчителькою у земській школі у селі [[Плиски]], попечителем якої був [[Петрункевич Іван Ілліч|Іван Петрункевич]]. Окрім викладання, народники займалися революційною пропагандою серед селян. Наприкінці серпня їх діяльність була вкрита через донос вчителя Трудницького. Сама Текля вела пропагандиську роботу дуже обережно, тому невдалося довести її провину.
 
Пізніше мешкала у Києві, де була заарештована у лютому 1875 року. Притягувалася до дізнання по [[Процес 193-х|Справі про пропаганду в Імперії]] за участь у зібраннях київського гуртка. Її допитували, як свідка по справам інших вчителів з Плисок. Особливо пристрасно допитували де саме переховувається Іван Ходько. Щодо Трезвицького, Текля заявила, що не знала про його пропагандиську діяльність. Начальник Чернігівського Жандармського Управління, у службовій переписці, висловив думку, що Текля не могла не знати про діяльність Трудницького. Допитані свідки, серед яких був [[Франжолі Андрій Опанасович|Андрій Франджолі]], не вказали на пропагандиську діяльність Теклі. Справа Донецької була закрита 19 лютого 1876 року в адміністративному порядку з установленням особливого надзору{{sfn|Деятели революционного движения|1929|місце=стов. 367}}{{sfn|Буда|1926|с=79—80}}.
 
Мешкала у Києві, доки 8 квітня 1879 не була вислана за наказом генерал-губернатора як політично неблагонадійна. Спочатку була вислана до Вологодської губернії, а у липні 1880 її вислали до Східного Сибіру. Під час поїздки до [[Томськ]]а, познайомилася із зсильним письменником [[Короленко Володимир Галактіонович|Володимиром Короленко]]. 10 серпня 1880 отримала сповіщення, у якому її сибірське заслання змінили поселенням у Вятській губернії. Частину зворотнього шляху її також супроводжував Короленко, якого оселили у [[Перм]]і{{sfn|Деятели революционного движения|1929|місце=стов. 367}}{{sfn|Буня|1982|с=89}}.
Рядок 24:
 
Вважається, що головна героїня нарису Короленко «Чудная», має риси характеру Фекли Донецької. У першій версії нарису, написаного у вишнєволоцькій тюрмі, головна героїня, виключно, базувалася на особистості Евеліни Улановської. У більш пізній версії нарису, виданій у 1905 році під назвою «Командировка», образ героїні став збірним. Вважається, що до нього були додані риси характеру Фекли Донецької, [[Рогачева Віра Павлівна|Віри Рогачової]] та сестер Івановських{{sfn|Буня|1982|с=102,119}}.
 
== Особистість ==
Андрій Франджолі, на допиті під час процесу 193-х, характеризував Донецьку як «посередню вчительку»{{sfn|Буда|1926|с=80}}.
 
== Примітки ==
Рядок 58 ⟶ 61:
| сторінок = 277
| ref = Петряев
}}
* {{публікація|книга
| посилання = http://elib.shpl.ru/ru/nodes/3875-t-2-semidesyatye-gody-vyp-1-a-e-sostavlen-a-a-shilovym-m-g-karnauhovoy-1929-xxiv-s-406-stb-fot
Рядок 89 ⟶ 92:
| ref = Буда
}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Народники]]