Архітектура Києва: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 171:
=== Містобудівна ідеологія Києва як «Другого Єрусалима» ===
У XVI сторіччі мандрівники, як наприклад, [[Мартін Ґруневеґ]], у своїх подорожніх щоденниках
[[Михайло Литвин]] зазначає, що хоча місто і його фортеця занедбані, мешканці добре пам'ятають про втрачену велич Києва і наводить поширене тоді прислів'я: «''З київських пагорбів далеко видно''»<ref>[https://web.archive.org/web/20191028040846/http://www.litopys.org.ua/mlytvyn/mlyt01.htm Михайло Литвин. Про звичаї татар, литовців та московитів]</ref>. На межі XVI—XVII сторіч відроджується ідея «''богохранимого граду''» і «''другого Єрусалиму''», яка зародилась у давньоруську добу («славні для Києва» часи). Про «''богоспасенний град''» йдеться в літописних замітках уставника Успенської церкви Кирила Івановича близько 1616 року. 1621 року про [[Сакральне|сакральність]] Києва, який на той час мав лише статус «пограничного міста», заговорив митрополит [[Йов (Борецький)|Йов Борецький]]. А 1674 року це повторює «[[Синопсис Київський|Синопсис]]», імовірно, [[Інокентій Ґізель|Інокентія Ґізеля]].
| |||