Автокефальна церква: відмінності між версіями

'''Автокефальна церква'''&nbsp;(від {{Lang-el|αυτός}} — «сам» і {{Lang-el|κεφαλή}} — «голова») — [[православна церква]], яка має цілковиту [[автокефалія|самостійність]] у розв'язанні організаційних і культових питань.<ref> ''М.&nbsp;М.&nbsp;Закович''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=42428 Автокефалія] // {{ЕСУ}}</ref><ref>[http://leksika.com.ua/18260904/ure/avtokefalna_tserkva Автокефальна церква] // {{УРЕ}}</ref>.

Спочатку під ''Автокефальною церквою'' розуміли місцеву церкву, безпосередньо підпорядковану візантійському імператорові і [[вселенськийВселенські соборсобори|вселенському соборові]]. З розпадом [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]] і втратою значення вселенських соборів під ''Автокефальною церквою'' почали розуміти помісні церкви, незалежні від влади [[Константинопольська Православнаправославна Церквацерква|Константинопольської патріархії]].<ref>[https://vue.gov.ua/Автокефальна_церква Автокефальна церква] // [[ВУЕ]]</ref><ref>''П.&nbsp;Л.&nbsp;Яроцький''. [http://leksika.com.ua/14640612/legal/ukrayinska_avtokefalna_pravoslavna_tserkva Українська автокефальна православна церква] // {{Юридична енциклопедія}}</ref><ref>* [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Avtokefalna_tserkva АВТОКЕФАЛЬНА ЦЕРКВА] // [[Енциклопедія історії України]] (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАН України</ref>

Нині існує 15 автокефальних Церков,<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/features-49482653 Грецька церква першою визнала ПЦУ: чому це важливо для України]. BBC News Ukrainian, 12 жовтня 2019, </ref> що перебувають у [[євхаристичнеЄвхаристійне спілкування|євхаристійному спілкуванні]] одна з одною і складають Вселенську православну церкву. Кожна з них займає певне місце у диптиху (переліку) за старшинством і честю, як правило, це місце залежить від давнини заснування Церкви та її ролі в історії усієї Вселенської Церкви. Диптихи слов'янських і грецьких Церков дещо відрізняються, як за порядком, так і за включенням тих чи інших юрисдикцій. Перші дев'ять автокефальних Церков очолюються [[патріарх]]ами, решта 6 -— [[Архієпископ|архієпископами]] або [[митрополит|митрополитами]].

Існували ій нині існують деякі Церкви, які мають лише часткове [[євхаристійне спілкування]]. Тобто з деякими помісними Церквами сопричастя є, а з деякими воно з тих чи інших причин розірвано. Втім, такі Церкви теж відносятьсяналежать до Вселенського Православ'я, оскільки опосередковано вони мають спілкування з усіма через Церкву, з якою у них є сопричастя. Такою була [[Російська православна церква закордоном]] до офіційного возз'єднання з [[Російська православна церква|Російською Православною Церквою]], оскільки мала євхаристійне спілкування з [[Сербська православна церква|Сербською]] та [[Єрусалимська православна церква|Єрусалимською Церквами]]; [[Московська Митрополія|Московська митрополія]], яка після самопроголошення автокефалії втратила євхаристійне спілкування з Константинопольським Патріархатом, але зберегла його з іншими.

Після того як РПЦ надала так- звану "«автокефалію"» у 1970 році [[Православна церква в Америці|РПЦ в Америці]] п'ять православних церков -— Російська, Болгарська, Грузинська, Польська та Чеська-таЧесько-Словацька -— визнали РПЦ в Америці як автокефальну церкву під №16, але більшість православних церков визнають її лише як автономну частину [[РПЦ]].

| Вселенський[[Патріарх Константинопольський|Архієпископ Константинополя і Вселенський патріархатПатріарх]]

| [[Папа і Патріарх Александрійський патріархаті всієї Африки]]

| [[Патріарх Антіохійський|Патріарх Антіохійський і всього патріархатСходу]]

| [[Патріарх Єрусалимський|Патріарх Святого Города патріархатЄрусалима]]

| [[Патріарх Московський патріархаті всієї Русі]]

|[[Українська Православна Церквацерква України]]

== Історія Автокефальноїавтокефальної української церкви ==

Після перемоги [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] в Росії, коли українська держава за допомогою німецьких і австрійських союзників намагалася відстояти в Україні державність, в державі [[Скоропадський Павло СкоропадськийПетрович|Павла Скоропадського]] виникла ідея створення Автокефальної української церкви, якій відводилась важлива роль в стриманні людей від антидержавного більшовизму. Тому 12 листопада 1918 року міністр віросповідань о[[Лотоцький Олександр Гнатович|О. Лотоцький]] оголосив декларацію, де було сказано: «В самостійній державі має бути і самостійна церква… Це не лише церковна, але й національна наша необхідність… Від імені уряду Української держави маю за честь оголосити його тверду і непохитну думку, що українська церква має бути автокефальною». Таким чином, є всі підстави стверджувати, що саме гетьманський уряд поклав початок автокефалії української церкви. Пізніше ідею розвивав уряд [[Петлюра Симон ПетлюраВасильович|Симона Петлюри]]. Так перші громади ''Автокефальної церкви'', що виникли в [[1919]]—[[1920|20]] роках, активно виступали на підтримку української держави. Після поразки української армії від російських більшовиків українське духівництво ''Автокефальної церкви'' провадило своє служіння у підпіллі. В проповідях поширювалась право українців на самобутність і право селян на землю, результати їх праці на землі.

Радянська влада оголосила ''Автокефальну церкву'' ''відгалуженням контрреволюційної організації «[[СпілкаПроцес Спілки визволення України|«Спілки визволення України»]]»'', і звинуватила ''Автокефальну церкву'' в підготовці збройного повалення радянського режиму. У [[1929]] році на сфальсифікованому судовому процесі в справі [[Процес Спілки визволення України|СВУ]] діяльність церкви була повністю обмовлена і засуджена, її осередки ліквідовані, а [[Духовенство|духівництво]] страчено як злочинці. ''Автокефальна церква'' в Україні пішла у глибоке [[Рух опору|підпілля]].

У роки Другої світової війни ''Автокефальна церква'' знову відродилася на окупованій німецькими військами території України. Вигнання німців з України призвело до того, що ''Автокефальна церква'' продовжувала свою діяльність за кордонами [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]].