Південна вежа (Києво-Печерська лавра): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Зображення
→‎Історія: вікіфікація
Рядок 4:
== Історія ==
[[Файл:Horologium Ruthenum.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Руський (український) годинник (1674). Фрагмент плану Ближніх і Дальніх печер [[Інокентій Ґізель|Інокентія Ґізеля]]]]
Дзиґарську вежу звели на кошти гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]]. Це була фортифікаційна споруда з бійницями для ведення вогню з флангів. 1701 року на ній встановили дзиґар ([[годинник]]){{sfn|Іван Мазепа як будівничий української культури|2005|с=136}}. Згодом він, імовірно, вийшов з ладу. 1764 року лаврський підданий, дзиґармайстр (годинникар) Петро Чернявський повідомляв [[архімандрит]]у [[Зосима (Валкевич)|Зосимі]] про сім дзвонів, зроблених ним раніше спеціально для годинника. Сам годинник зняли з [[васильків]]ської дзвіниці й доставили до лаври у червні того ж року<ref>[http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/2180-vitalij-tkachuk-tserkva-i-godinniki-v-rannomodernij-ukrajini-chastina-i Ткачук Віталій. Церква і годинники в ранньомодерній Україні. Ч. 1.]</ref>. За описом 1786 року, годинник мав дзвін вагою понад 30 пудів, який відбивав години, й п'ять малих дзвонів вагою 35, 30, 25, 20 і 15 фунтів. 1816 року годинник з боєм перенесено на [[Велика лаврська дзвіниця|Велику лаврську дзвіницю]], але вежа зберегла назву Дзиґарської.
 
У XVIII столітті втратила фортифікаційне значення у зв'язку з будівництвом Печерської цитаделі й поступово перетворилася на господарську будівлю.