Ґледіс Лонсбері Гоббі: відмінності між версіями

|ім'я = ГледісҐледіс Лонсбері ХоббіГоббі

'''ГледісҐледіс Лонсбері ХоббіГоббі''' ({{lang-en|Gladys Lounsbury Hobby}}; [[19 листопада]] [[1910]], [[Нью-Йорк]], [[США]]&nbsp;— [[4 липня]] [[1993]], [[Пенсильванія]], [[США]])&nbsp;— американський [[науковець]]-[[мікробіолог]], дослідження якої відіграли ключову роль у розробці та розумінні [[Антибіотики|антибіотиків]]. Її робота перенесла [[Пеніциліни|пеніцилін]] від лабораторного експерименту до серійного виробництва препарату під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]].<ref name="nyt_saxon">{{Cite news|last=Саксон|first=Вольфганг|title=Гледіс Хоббі, 82 роки, піонер з надання громадськості пеніциліну|url=https://www.nytimes.com/1993/07/09/obituaries/gladys-hobby-82-pioneer-in-bringing-penicillin-to-public.html|accessdate=13 May 2016|work=New York Times|date=July 9, 1993|language=}}</ref>

Хоб᳥ледіс Лонсбері Гоббі народилася у районі Washington Heights у Нью-Йорку, і була однією з двох дочок Теодора Ю. ХоббіГоббі та Флори Р. Лунсбері.<ref name="ntblamrcnwmn">{{cite book|title=Визначні Американські Жінки - біографічний словник: завершення ХХ століття|last=Ware|first=Susan|year=2004|publisher=Harvard University Press|location=Кембридж, Массачусетс та Лондон, Англія|pages=|language=|isbn=978-0-674-01488-6}}</ref> Закінчила коледж Васара у 1931 році. Здобула ступінь доктора наук у бактеріології у Колумбійському університеті в 1935 році.<ref name=":0">{{Cite book|url=https://archive.org/details/internationalenc00oake|title=Міжнародна Енциклопедія Жінок Вчених|last=Оукс|first=Елізабет|date=2002-01-01|year=1964|publisher=Facts on File|location=|pages=|language=|isbn=978-0816043811|oclc=45835614}}</ref> написала докторську дисертацію про медичне використання непатогенних організмів. <ref name="ntblamrcnwmn" />

ХоббіВона працювала в пресвітеріанській лікарні та в Колумбійській медичній школі з 1934 по 1943 рік. За цей час вона співпрацювала з біохіміком доктором Карлом Мейєром та доктором Мартіном Генрі Доусоном, клініцистом та доцентом медицини, щодо визначення захворювань, викликаних гемолітиком [[Стрептокок|стрептокока]] і пізніше рафінування [[Пеніцилін|пеніциліну]].<ref>{{cite web|title=The Miracle Cure|url=http://innovators.vassar.edu/innovator.html?id=77|publisher=Vassar College|accessdate=13 May 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20170313042641/http://innovators.vassar.edu/innovator.html?id=77|archive-date=13 March 2017|url-status=dead}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.cumc.columbia.edu/psjournal/archive/winter-2005/drug.html|title=The Drug That Changed the World|last=Oatman|first=Eric|date=Winter 2005|series=Volume 25, No. 1|publisher=The College of Physicians & Surgeons of Columbia University|location=Journal of the College of Physicians and Surgeons|access-date=9 December 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161211125309/http://www.cumc.columbia.edu/psjournal/archive/winter-2005/drug.html|archive-date=11 December 2016|url-status=dead}}</ref> У цей час вона також працювала в лікарні Преспітеріан у Нью-Йорку<ref name=":0" />. У 1944 році Хоб᳥ледіс Гоббі покинула Колумбійський університет, щоб працювати в Пфайзер Фармас'ютікалс у Нью-Йорку, де вона досліджувала [[стрептоміцин]] та інші [[антибіотики]].<ref>{{cite web|title=ГледісҐледіс ХоббіГоббі (1910-1993)|url=http://www.nwhm.org/education-resources/biography/biographies/gladys-hobby/|publisher=Національний Музей Історії Жінок|accessdate=13 Травня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20100612112609/http://www.nwhm.org/education-resources/biography/biographies/gladys-hobby/|archive-date=12 Червня 2010|url-status=|last=|first=|date=|website=|language=}}</ref>

У 1959 році вона покинула Пфайзер, щоб спеціалізуватися на хронічних інфекційних захворюваннях, як керівник відділу досліджень в лікарні ветеранів адміністрації в Іст-Оранж, штат [[Нью-Джерсі]]. Хоб᳥ледіс Гоббі також працювала асистентом професора клінічних досліджень по охороні здоров'я в медичному коледжі [[Корнелльський університет|Корнелльського університету]].<ref name="nyt_saxon" /> У 1972 році вона створила щомісячне видання «Протимікробні засоби та хіміотерапія» і продовжувала бути його редактором протягом восьми років. Хоббі пішла зВона основноїзавершила кар'єриєру в 1977 році. На пенсії написала понад 200 статей, працюючи консультантом та незалежним письменником. Вона також опублікувала книгу "Пеніцилін: Зустріч із викликом",<ref>{{cite book|last=Hobby|first=Gladys|title=Penicillin: Meeting the Challenge|year=1985|publisher=Yale University Press|location=Connecticut|isbn=9780300032253|url=https://archive.org/details/penicillinmeetin0000hobb}}</ref> у 1985 році, в якій вона розклала за часом подорож пеніциліну і порівнювала його з [[Проект «Мангеттен»|проектом Мангеттен]] за важливістю для війни. <ref name="nyt_saxon" />

ГледісҐледіс ХоббіГоббі померла від серцевого нападу в 1993 році в своєму будинку в пенсійній громаді штату Пенсильванія.<ref name="nyt_saxon" />

Хоб᳥ледіс Гоббі визнана за її роботу по створенню форми пеніциліну, ефективного для людини. У 1940 році Хоббівона та її колеги, доктор Карл Мейєр та доктор Мартін Генрі Доусон, написали [[Говард Волтер Флорі|Говарду Флорі]] та [[Ернст Боріс Чейн|Ернсту Чайнсу,]] щоб придбати зразок пеніциліну. Вони наївно вирішили зробити пеніцилін і незабаром стали фахівцями в процесі бродіння, і почали переробляти його в препарат. Хоб᳥ледіс Гоббі, Мейєр та ДоусонДовсон провели перші тести пеніциліну на людях у 1940 та 1941 роках, перш ніж представити в Американському Товаристві Клінічних Досліджень.<ref name="miracle_cure">{{Cite web|title=The Miracle Cure|url=http://innovators.vassar.edu/innovator.html?id=77|publisher=Vassar College|accessdate=13 May 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170313042641/http://innovators.vassar.edu/innovator.html?id=77|archivedate=13 March 2017}}</ref> Вони виявили, що пеніцилін є потужним вбивцею мікробів, який зменшує вираженість інфекційних захворювань, і робить можливими такі процедури, як трансплантація органів та операція на відкритому серці.<ref name="nwhm">{{Cite web|title=Gladys Hobby (1910-1993)|url=http://www.nwhm.org/education-resources/biography/biographies/gladys-hobby/|publisher=National Women's History Museum|accessdate=13 May 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100612112609/http://www.nwhm.org/education-resources/biography/biographies/gladys-hobby/|archivedate=12 June 2010}}</ref> Їхні висновки отримали висвітлення в ЗМІ, що допомогло залучити фінансування уряду Сполучених Штатів для масового виробництва пеніциліну під час [[Друга світова війна|Другої Світової Війни]], врятувавши життя багатьох солдатів.

У компанії [[Пфайзер]] Хоб᳥ледіс Гоббі зробила велику початкову роботу над препаратами Терраміцин<ref>{{Cite news|url=https://www.nytimes.com/1993/07/09/obituaries/gladys-hobby-82-pioneer-in-bringing-penicillin-to-public.html|title=Gladys Hobby, 82, Pioneer in Bringing Penicillin to Public|last=Saxon|first=Wolfgang|date=1993-07-09|work=The New York Times|issn=0362-4331|accessdate=2016-10-11}}</ref> та [[Біоміцин|Віоміцин]]<ref>{{Cite web|url=https://vcencyclopedia.vassar.edu/alumni/gladys%20hobby.html|title=Gladys Hobby - Vassar College Encyclopedia - Vassar College|website=vcencyclopedia.vassar.edu|accessdate=2016-10-11}}</ref>, котрі в подальшому використовувалися для лікування [[Туберкульоз|туберкульозу]].

{{DEFAULTSORT:ХоббіГоббі, ГледісҐледіс Лонсбері}}