Градус Цельсія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Історія: зовнішні посилання
м оформлення
Рядок 1:
{{Infobox unit}}
'''Градус Цельсія'''  — одиниця вимірювання температури за шкалою Цельсія. Для позначення одиниці використовується символ °C. Широко використовується в побуті та медицині.
 
Градус Цельсія названий на честь шведського вченого [[Андерс Цельсій|Андерса Цельсія]], який запропонував в [[1742]] нову [[Шкала|шкалу]] для [[вимірювання]] [[температура|температури]]. За [[0 (число)|нуль]] за шкалою Цельсія прийнята [[температура плавлення]] [[лід|льоду]] (та замерзання води), а за 100 градусів — [[температура кипіння]] [[вода|води]] (та конденсації пари) за нормального [[атмосферний тиск|атмосферному тиску]]. Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення [[Лід|льоду]], а за 0° — [[температура кипіння|температуру кипіння]] води. І лише згодом його співвітчизник М. Штремер «перевернув» цю шкалу.
 
Ця шкала є [[Лінійна функція|лінійною]] в інтервалі 0  — 100  °C і лінійно продовжується в області нижче 0  °C та вище 100  °C.
 
== Історія ==
Рядок 11:
}}
 
1665 року нідерландський фізик [[Християн Гюйгенс]] та англійський фізик [[Роберт Гук]] вперше запропонували використовувати як точки відліку температурної шкали температури танення льоду та кипіння води. <ref name=Reference1>[http://www.masterkit.ru/info/magshow.php?num=178 Сайт "«МАСТЕР КИТ"»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140420035608/http://www.masterkit.ru/info/magshow.php?num=178 |date=20 квітень 2014 }}. Журнал "«Радиодело"» 2005`'04, статья "«О Цельсии бедном замолвите слово"», автор М. Лебедев.</ref> <ref name=Reference2>{{cite web
|url = https://web.archive.org/web/20170803141049/www.efishery.ru/node/2359
|date = 03 August 2017
Рядок 20:
 
[[Файл:Anders-Celsius-Head.jpg|thumb|200px|right|Портрет Андерса Цельсія. XVIII століття. Автор О. Ареніус (Olof Arenius).]]
[[1742]] року шведський астроном, геолог та метеоролог [[Андерс Цельсій]] ([[1701]]–[[1744]]) на підставі цієї ідеї розробив нову температурну шкалу. Початково на ній за 100 °С була прийнята температура замерзання [[Вода|води]] та плавлення льоду, а за 0 °С &nbsp;— температура кипіння та конденсації води. Пізніше, вже після смерті Цельсія, його сучасники та співвітчизники [[Карл Лінней]] та Мортен Штремер використовували цю шкалу у перевернутому вигляді (0 °С &nbsp;— точка замерзання води, 100 °С &nbsp;— точка кипіння води). Саме у такому вигляді систему було прийнято.
 
За одними даними, Цельсій сам перевернув шкалу за порадою М. Штремера. За іншими даними, шкалу перевернув Карл Лінней 1745 року. А за третіми &nbsp;— шкалу перевернув наступник Цельсія Мортен Штремер, і у XVIII сторіччі такий термометр був широко розповсюджений під назвою «шведський термометр», а власне у Швеції &nbsp;— під іменем Штремера, але найвідоміший шведський хімік [[Єнс Якоб Берцеліус|Єнс Якоб Берце́ліус]] у своєму "«Посібнику з хімії"» назвав шкалу "«Цельсієвою"» і з того часу стоградусна шкала стала носити ім'я Андерса Цельсія.
 
Цельсій у своїй праці «[[Observations of two persistent degrees on a thermometer]]» розповів про свої експерименти, які показали, що температура танення льоду не залежить від тиску. Він також визначив з дивовижною точністю, як температура кипіння води варіювалася (змінювалася) залежно від [[Атмосферний тиск|атмосферного тиску]]. Він припустив, що позначку °С можна [[Калібрування|відкалібрувати]], знаючи, на якому рівні відносно моря знаходиться [[термометр]].
Рядок 38:
 
== Посилання ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1022-15. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № &nbsp;914.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
# [https://web.archive.org/web/20070523105455/http://www1.bipm.org/en/si/si_brochure/chapter2/2-1/2-1-1/kelvin.html SI brochure, section 2.1.1.5]{{ref-en}}
 
Рядок 44:
* [[Кельвін]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Література ==
* Біленко І. &nbsp;І. &nbsp;Фізичний словник. &nbsp;— К.: Вища школа, Головне видав. 1979. &nbsp;— 336 с.
 
{{бібліоінформація}}