42 епохи українських мовних контактів: відмінності між версіями

'''«42 епо́хи украї́нських мо́вних контáктів»'''&nbsp;— найбільша за обсягом книга мовознавця [[Тищенко Костянтин Миколайович|Костянтина Тищенка]]. Опрацьована на 3000 доказових свідченнях. Принципова відмінність книги від попередніх полягає у поділі її відразу на 42 розділи саме за епохами етномовних контактів (N1-42) та у зосередженні в кожному з них усіх синхоричних (гр. «з тої ж землі») [[топоніми|топонімів]] України (N-Т). Перед ними щоразу наведені синхоричні запозичення в [[Лексика української мови|українському словнику]] (N-С) та синхоричні [[прізвище|прізвища]] українців (N-П). Послідовний розподіл за всіма 42 мовами прототипів ''цих трьох видів іншомовних свідчень прожитих народом подій'' витриманий в усій праці. Теперішній науковий синтез показує, як фукціонує нова пізнавальна модель історії, окреслена автором у попередній книзі «[[Долітописна мовнаІншомовна історія українців]]»<ref>Тищенко 2018. Поняття синхоричності запроваджене у 1980-х&nbsp;рр. у ландшафтній географії: «Визначення понять хори і топи відповідає їхньому значенню в оригінальних грецьких словах для ареального контексту (chores) і місцевого контексту (tops) <...> [Коли] центром інтересу стає розпізнання горизонтальних зв'язків між топами – [це і є] синхоричний (synchoric) процес» [Hynek : 317]. Hynek A. Integrated Lanscape Research. Scripta fac. sci. nat. univ. Purk. Brun. Vol. 11 (1981). no. 7-8 (Geographia), pp. 309-322, from https: www.sci.muni.cz/geobib/scripts/1981/7-8/Scripta_1981_7-8_Hynek_1.pdf</ref>