Еварист Леві-Провансаль: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
заспамили москалі своєю палагіат-енциклопедією всі ресурси |
|||
Рядок 1:
{{Otheruses|Леві}}
{{Науковець
| місце народження = [[Константіна]], [[Французький Алжир|Алжир]]
'''Евари́ст Леві́-Прованса́ль''' ({{lang-fr|Évariste Lévi-Provençal}}; {{ДН|4|1|1894}} — {{ДС|23|3|1956}}) — французький сходознавець, історик, мовознавець, арабіст. Провідний ісламознавець франкомовної спільноти середини ХХ ст. Народився в [[Константіна|Константіні]], [[Французький Алжир|Алжир]]. Представник [[французькі євреї|єврейської]] [[сефарди|сефардської]] родини, що походила із [[Прованс|Провансу]] і переселилася до Алжиру. Змінив арабське ім'я '''Махлуф Еварист-Леві''' ({{lang-ar|مخلوف إفاريست ليفي}}, ''Makhlóuf Evariste Levi '') на християнське. Навчався у [[Алжирський університет|Алжирському університеті]], був учнем [[Жером Каркопіно|Жерома Каркопіно]]. Служив у французькій армій під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]], зазнав поранення [[Дарданельська операція|під Дарданеллами]] ([[1916]]). Професор Вищого інституту марокканських студій в Рабаті ([[1920]]—[[1935]]), Алжирського університету ([[1935]]—[[1940]]), [[Сорбонна|Паризько-Соробонського університету]] (з [[1944]]). Директор Інституту ісламознавства Паризького університету та Інституту ісламознавства в Алжирі. Займався вивченням історією ісламу та арабів у середньовічній Іспанії. Публікував і перевидавав арабські джерела з історії Піренейського півострова, часто у співавторстві із іспанським колегою-арабістом [[Еміліо Гарсіо Гомес|Еміліо Гарсією Гомесом]]. Незважаючи на єврейське походження, ігнорував або занижував значення єврейських джерел для вивчення історії середньовічної Іспанії. Загалом, стояв на анти-колоніальних позиціях. Основна праця — 3-томна «Історія мусульманської Іспанії» ([[1950]]). Оцінки внеску різняться: від схвалення до гострої критики.▼
| місце смерті = [[Париж]], [[Франція]]
}}
▲'''Евари́ст Леві́-Прованса́ль''' ({{lang-fr|Évariste Lévi-Provençal}}; {{ДН|4|1|1894}} — {{ДС|23|3|1956}}) — французький сходознавець, історик, мовознавець, арабіст. Провідний ісламознавець франкомовної спільноти середини ХХ ст. Народився в [[Константіна|Константіні]], [[Французький Алжир|Алжир]]. Представник [[французькі євреї|єврейської]] [[сефарди|сефардської]] родини, що походила із [[Прованс|Провансу]] і переселилася до Алжиру. Змінив арабське ім'я '''Махлуф Еварист-Леві''' ({{lang-ar|مخلوف إفاريست ليفي}}, ''Makhlóuf Evariste Levi '') на християнське. Навчався у [[Алжирський університет|Алжирському університеті]], був учнем [[Жером Каркопіно|Жерома Каркопіно]]. Служив у французькій армій під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]], зазнав поранення [[Дарданельська операція|під Дарданеллами]] ([[1916]]). Професор Вищого інституту марокканських студій в Рабаті ([[1920]]—[[1935]]), Алжирського університету ([[1935]]—[[1940]]), [[Сорбонна|Паризько-Соробонського університету]] (з [[1944]]). Директор Інституту ісламознавства Паризького університету та Інституту ісламознавства в Алжирі. Займався вивченням історією ісламу та арабів у середньовічній Іспанії. Публікував і перевидавав арабські джерела з історії Піренейського півострова, часто у співавторстві із іспанським колегою-арабістом [[Еміліо Гарсіо Гомес|Еміліо Гарсією Гомесом]]. Незважаючи на єврейське походження, ігнорував або занижував значення єврейських джерел для вивчення історії середньовічної Іспанії. Загалом, стояв на анти-колоніальних позиціях. Основна праця — 3-томна «Історія мусульманської Іспанії» ([[1950]]). Оцінки внеску різняться: від схвалення до гострої критики. Помер у [[Париж]]і, [[Франція]].
== Праці ==
| |||