Союз українок: відмінності між версіями

 

У 1921 році в Львові відбувся установчий з'їзд, на якому було 312 делегаток від різних жіночих організацій Галичини, Волині, Буковини, а та із закордону. На з'їзді було прийнятято статут «Союзу українок».

[[Файл:Союз Українок, Пеленичка.jpg|thumb|праворуч|250px|Членкині [[Стрий]]ського відділу «Союзу Українок», 1937 рік]]

Метою «Союзу українок» була активізація жінок, піднесення їхнього освітнього й економічного рівня (зокрема, фахового досвіду у ділянці хатнього господарства), суспільної гігієни, суспільної праці, участь у світовому [[Фемінізм|жіночому русі]] тощо. «Союз українок» своєю працею виховав новий тип української громадянки, а тим самим зміцнив і поглибив українську свідомість й український стан посідання.

Керівництво «Союзу українок» встановило зв'язки з міжнародними жіночими організаціями. 1923 Союз українок став членом «Міжнародного жіночого союзу» і брав участь у його конгресах у [[Рим]]і (1923), [[Париж]]і (1926), [[Берлін]]і (1929), [[Марсель|Марселі]] (1933); Союз українок мав свою секцію (її очолювала Б. Баран) у «Лізі миру і свободи» (її представниця була на Українському Жіночому Конгресі у Станиславові); кооперативна секція «Союзу українок» стала членом «Жіночої кооперативної ґільдії» і брала участь в її конгресах у Відні (1931),[[Лондон]]і (1933) й Парижі (1937).

 

 

== Голови «Союзу українок» ==