Барський машинобудівний завод: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Лапчук (обговорення | внесок)
Створено шляхом перекладу сторінки «Барский машиностроительный завод»
 
Лапчук (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{підприємство}}
{{Карточка предприятия|название=Барский машиностроительный завод|ключевые фигуры=|сайт=|аудитор=|дочерние компании=|материнская компания=|число сотрудников=|чистая прибыль=|операционная прибыль=|НИОКР=|оборот=|продукция=|отрасль=[[машиностроение]]|закрыто=|логотип=|CoordScale=20000|lon_deg=27.6846|lon_dir=E|lat_deg=49.0741|lat_dir=N|расположение={{флагификация|СССР}} → {{флагификация|Украина}}, Бар<ref name=autogenerated1 />|основатели=|основана=1930-е{{уточнить}}|девиз=|деятельность=|листинг на бирже=|тип=[[закрытое акционерное общество]]|награды=}}
 
'''Барський машинобудівний завод''' -&nbsp;— промислове підприємство в місті Бар [[Барський район|Барського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]] [[Україна|України]].
 
== Історія ==
 
=== 1930 - 19911930—1991 ===
У 1923 році Бар став центром [[Барський район|Барського району]], що прискорило розвиток населеного пункту<ref name="autogenerated1">Бар, Барський район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. &nbsp;— Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.</ref>.
 
В ході [[Індустріалізація СРСР|індустріалізації 1930-х років]] на базі механічних майстерень був створений Барський машинобудівний завод, який освоїв випуск запасних частин, деталей (а потім і агрегатів) для підприємств харчової промисловості. Також, в місті була побудована електростанція (в 1936 році введена в експлуатацію, після чого промислові підприємства були електрифіковані)<ref name="autogenerated1">Бар, Барський район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. &nbsp;— Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.</ref>.
 
У 1934 році на заводі було відкрито школи техмінімуму і майстрів соціалістичної праці, що забезпечило підвищення кваліфікації робітників і зростання продуктивності праці. Десятки робітників стали раціоналізаторами.
 
В цілому, завод став найбільшим промисловим підприємством міста (в 1939 році чисельність робітників становила 340 осіб), при ньому був відкритий заводський медпункт і побудований заводський клуб<ref name="autogenerated1">Бар, Барський район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. &nbsp;— Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.</ref>.
 
В ході [[Німецько-радянська війна|Великої Вітчизняної війни]] 16 липня 1941 року Бар [[Німецька окупація СРСР|був окупований німецькими військами]]. Потім, машинобудівний завод був розграбований і зруйнований гітлерівцями<ref name="autogenerated1">Бар, Барський район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. &nbsp;— Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.</ref>.
 
25 березня 1944 року Бар був звільнений радянськими військами, і вже в цьому році зруйнований завод почали відновлювати. Після того, як була відновлена міська електростанція, яка забезпечувала його електроенергією та кілька інших підприємств міста, окремі цехи машинобудівного заводу також відновили роботу і ще до закінчення 1944 року розпочали ремонт танків і автомашин для РККА<ref name="autogenerated1">Бар, Барський район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. &nbsp;— Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.</ref>.
 
Крім того, в 1944 році був відновлений заводський клуб машинобудівного заводу<ref name="autogenerated1">Бар, Барський район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. &nbsp;— Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.</ref>.
 
Планові показники четвертого п'ятирічного плану відновлення і розвитку народного господарства СРСР (1945 - 19501945—1950) колектив заводу виконав достроково, за чотири роки і п'ять місяців. І вже в 1947 році 127 працівників заводу стали стахановцями, ще 60 -&nbsp;— ударниками праці, їх самовіддана праця прискорила відновлення інших підприємств і всього міста<ref name="autogenerated1">Бар, Барський район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. &nbsp;— Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.</ref>.
 
Надалі, БМЗ став підприємством союзного значення, і до початку 1965 року чисельність робітників заводу збільшилася до 1,5 тис. чоловік. У 1963 році при заводі було відкрито вечірній технікум<ref name="autogenerated1">Бар, Барський район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. &nbsp;— Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.</ref>.
 
За роки восьмої п'ятирічки (1966 - 19701966—1970) завод освоїв серійне виробництво 11 нових машин і збільшив обсяг виробництва в 1,7 раз. В цей же час при заводському клубі БМЗ був відкритий університет культури<ref name="autogenerated1">Бар, Барський район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. &nbsp;— Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.</ref>.
 
Станом на початок 1972 року завод випускав машини і обладнання для підприємств харчової промисловості, які використовувалися в СРСР і експортувалися в [[Народна Республіка Болгарія|Болгарію]], Індію, [[Монгольська Народна Республіка|Монголію]], Судан, [[Чехословацька Соціалістична Республіка|Чехословаччину]] та інші країни<ref name="autogenerated1">Бар, Барський район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. &nbsp;— Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.</ref>.
 
В цілому, за радянських часів завод входив до числа провідних підприємств міста<ref>Бар // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. &nbsp;М. &nbsp;Прохорова. 3-е изд. том 2. М., «Советская энциклопедия», 1970.</ref><ref name="autogenerated1">Бар, Барський район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. &nbsp;— Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.</ref><ref>Бар // Украинская Советская Энциклопедия. том 1. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1978. стр.358</ref><ref>Бар // Советский энциклопедический словарь. редколл., гл. ред. А. &nbsp;М. &nbsp;Прохоров. 4-е изд. М., «Советская энциклопедия», 1986. стр.109</ref><ref>Бар // Большой энциклопедический словарь (в 2-х тт.). / редколл., гл. ред. А. &nbsp;М. &nbsp;Прохоров. том 1. М., "«Советская энциклопедия"», 1991. стр.106</ref>, на його балансі знаходилися об'єкти соціальної інфраструктури.
 
=== Після 1991 ===
Після [[Акт проголошення незалежності України|проголошення незалежності України]], в умовах економічної кризи і розриву господарських зв'язків 1990-х років становище підприємства ускладнилося. Було прийняте рішення про розширення асортименту продукції, яка випускається і в подальшому завод освоїв випуск твердопаливних, газових і електричних опалювальних котлів.
 
У травні 1995 року [[Кабінет Міністрів України|Кабінет міністрів України]] затвердив рішення про приватизацію заводу<ref>"«''4307570 Барський машинобудівний завод''"»<br />[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/343%D0%B0-95-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України № &nbsp;343а від 15 травня 1995 &nbsp;р. «Перелік об'єктів, що підлягають обов’язковійобов'язковій приватизації у 1995 році»]</ref>.
 
Надалі, [[державне підприємство]] було перетворено в [[відкрите акціонерне товариство]], а згодом -&nbsp;— реорганізовано в [[закрите акціонерне товариство]].
 
== Діяльність ==
Завод випускає опалювальні котли, запасні частини та деталі до технологічного устаткування харчової промисловості радянського виробництва (в тому числі, до моноблоків ленінградських, костромських і мелітопольських заводів), обладнання для кондитерської, консервної та хлібної, промисловості, а також лінії з розливу вино-горілчаних і безалкогольних напоїв та інших рідких харчових продуктів.
 
== Примітки ==
Рядок 45:
== посилання ==
 
* [http://www.rada.com.ua/ukr/catalog/7587/ сторінка заводу в каталозі провідних підприємств України]
[[Категорія:Підприємства Вінницької області]]
[[Категорія:Підприємства за абеткою]]