Сумгаїтський погром: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: '''Сумгаїтський погром''' (1988) — заворушення в азербайджанському місті Сумгаїт, спри... |
|||
Рядок 2:
== Передумови ==
[[26 лютого]] [[1988]] року в [[Сумгаїт|Сумгаїті]] перед будівлею міського комітету [[Комуністична партія Радянського Союзу|КПРС]] на площі Леніна група [[Азербайджанці|азербайджанців]], чисельністю від сорока до п'ятдесяти осіб, вийшла на демонстрацію, щоб висловити протест у зв'язку із загостренням ситуації в [[Нагірний Карабах|Нагірному Карабасі]]. 27 лютого число учасників демонстрації зросло до кількох тисяч. За свідченнями очевидців, на мітингу виступила другий секретар міському КПРС Мелек Байрамова, яка зажадала, щоб вірмени покинули [[Азербайджан]]. Того ж вечора з'явились перші повідомлення про випадки насильства, що відбулися в кінотеатрі і на ринку. Місцева міліція, укомплектована [[Азербайджанці|азербайджанцями]], не
== Погром ==
Наступного дня, 28 лютого, розлючений натовп заполонив собою всю центральну площу [[Сумгаїт|Сумгаїта]]. Партійний керівник міста Джахангир Муслім-заде, взявши в руки прапор Азербайджанської РСР, очолив багатотисячну колону демонстрантів. Хвостова частина колони розсипалася на окремі групи, які розсіялися по центральних кварталах міста в пошуках [[Вірмени|вірмен]]. За даними очевидців, заворушення спровокували деякі азербайджанські біженці, які діяли за потурання місцевої та республіканської влади. Групи чисельністю від десяти до п'ятдесяти і більше осіб били скло, підпалювали автомобілі, шукали, били, ґвалтували і вбивали вірмен, нападали на їхні квартири. Кілька кварталів Сумгаїта перетворилися в зону бойових дій. Епіцентром став квартал, прилеглий до міського автовокзалу.
Жорстокі погроми тривали і 29 лютого, й закінчилися лише тоді, коли втрутилися війська, введені в Сумгаїт ще напередодні.
== Жертви ==
== Посилання ==
|