Естонці: відмінності між версіями

Головним заняттями естонців були землеробство ([[жито]], [[ячмінь]], [[льон]], [[бобові|боби]]), ріллі, [[тваринництво]] (молочна [[худоба]], [[свиня|свині]], [[вівця|вівці]]). З 2-й половини 19 століття розповсюджуються товарне виробництво льону, [[картопля|картоплі]], молочне тваринництво, [[рибальство]]. Розвивається промисловість, головним чином текстильна і машинобудування.

Якнайдавніші сільські поселення - села купчастого і рядового планування, на півдні - також однодвірні і розкидані поселення. Основне традиційне житло - житлова клуня (рехетуба) - зрубова трикамерна споруда з високим солом'яним дахом; центральне житлове приміщення, опалювальне по-чорному (клуня), використовувалося також для просушування снопів; примикаючі приміщення - холодна комора-камора (камбер) і тік (рехеалуне). Інші споруди садиби - кліть (айт), [[хлів]] (лаут), літня [[кухня]] (коду), [[лазня]] (саун). В кінці 19 століття у заможних селян число камір росте, в них влаштовуються [[спальня|спальні]], з'являються печі з димарем. Іноді житло будують окремо, залишаючи за клунею тільки господарське призначення. У 20 столітті розповсюджуються будинки типу [[котедж|котеджів]].

====Одяг, взуття====

Традиційний жіночий одяг середини 19 століття - [[сорочка]] туниковидного крою (сярк, хамі), смугаста [[спідниця]] (сеелик, керт), тканий [[пояс]], верхня суконна коротка [[кофта]] в [[талія|талію]] (кампсун) або безрукавка (лийстик). На півночі поширена коротка [[блуза]] з пишними рукавами (кяйсед). Заміжні жінки носили [[фартух]], полотенчатый [[головний убір]] (линик), пізніше - полотняний чіпець (тану), на півночі і заході - убір типу кокошника (поттмютс, кабимютс). Головний убір дівчат - вінець на твердій основі (пярг) або [[стрічка]]. ХарактернийХарактерне льняне (ылалиник, каал) або шерстяне [[покривало]] (сыба). Святковий одяг прикрашався срібними фібулами - конічними (сыльг) і плоскими (преэс), ланцюжками з монетами і намистами; особливо рясні нагрудні прикраси сету. Жіночий одяг сету відрізняли російські елементи: рубаха-долгорукавка (пізніше - т.з. новгородського типатипу з широкими рукавами) і глухий косоклинный [[сарафан]] (рююд, сукман). Головний убір - полотенчатый линик, дівчата носили вінець російського типатипу (ваник).

Чоловічий одяг - туниковидна сорочка з прямим розрізом коміра (сярк), [[штани]] - довгі або по (пюксид) коліна, [[жилет]] (вест), [[куртка]] (ваммус), повстяний [[капелюх]] (каап). У сету була поширена російська косоворотка. Верхній чоловічий і жіночий одяг - каптан, [[зима|взимку]] [[шуба]].

[[Взуття]] - шкіряні постоли (пастлад), у свята - туфлі у жінок, високі чоботи у чоловіків. Були поширені в'язані кольорові рукавички (киндад), [[панчохи]] (сукад), [[шкарпетки]] (сокид).

Основна традиційна їжа - житній [[хліб]] (лейб), каші (головним чином ячмінні), юшки, овочі (бруква, ріпа, капуста, з 19 століття - картопля), [[риба]], кисле [[молоко]], [[м'ясо]] (солона і копчена свинина, баранина, яловичина), напої.

Напої - [[квас]] (розжарюй, таар), [[пиво]] (ылуилу).

До свят випікали чистий житній або пшеничний хліб (сепик), готували ковбаси (на півдні - кров'яні, на півночі - "білі", з начинкою з крупи), [[холодець]] (сюльт, яхелиха). Для півдня характерний сирний [[сир]] (сийр).

Фольклор включає рунічні пісні, на основі яких складений національний епос "Кальовіпоег" (1857-61), [[пісня|пісні]], [[казка|казки]].

Старовинні музичні інструменти - каннеле (типу гусел), дерев'яні труби, козині ріжки, [[сопілка|сопілки]], [[волинка|волинки; у]].

У 18 столітті розповсюджується [[скрипка]], в 19 столітті утворюються духові оркестри, розвивається хорове мистецтво. У 1869 проводиться перше вссестонське співецьке свято. Зберігаються деякі народні звичаї, наприклад святкування Іванова дня із запаленням багать, піснями, гойданням на гойдалках.

Розвинено прикладне мистецтво (візерункове ткання, вишивка і в'яжеязання, плетіння мережив, обробка шкіри, [[срібло|срібла]], на заході - різьблення і випалювання по дереву і ін.).