Євхаристійне спілкування: відмінності між версіями

У православній [[еклезіологія|еклезіології]] цей термін зазвичай вживається для позначення принципу єдності поміж [[Автокефалія|автокефальними]] православними церквами у єдиній [[Вселенська православнаПравославна церкваЦерква|Вселенській православній церкві]]. Оскільки автокефальні церкви (а також [[Автономія (Православ’яПравослав'я)|автономні]] та з іншими типами самврядності) є адміністративно, економічно, юридично незалежні, то єдиною явною ознакою єдності православних церков є наявність євхаристійного спілкування між ними. Те ж саме стосується єдності між [[єпархія|єпархіями]] і, на ще нижчому рівні, між [[парафія|парафіями]]. Євхаристійне спілкування також найясніше свідчить про реальні межі Православної церкви як єдиної спільноти, досить чітко відділяючи від церкви ті організації, що перебувають поза нею.

У світських джерелах це часто зветься «визнанням» однією церквою іншої. Така назва не зовсім коректна, оскільки одна церква може не визнавати іншу (її організацію, ієрархію абощо) і при цьому перебувати з нею у євхаристійному спілкуванні, визнаючи її як частину Вселенської церкви. Наприклад, [[Константинопольський патріархатПатріархат]] не визнає автокефальну [[Православна церкваЦерква в Америці|Православну церкву в Америці]] (власне, не визнає її [[автокефалія|автокефалії]]), але при цьому перебуває з нею у євхаристійному спілкуванні; [[Московський патріархатПатріархат]] не визнає автономну [[Естонська православнаПравославна церкваЦерква|Естонську православну церкву]] у юрисдиції Константинопольського патріархату, але перебуває у спілкуванні з останнім, і, через нього, з Естонською церквою.

Церкви, що не мають євхаристійного спілкування з усім вселенськимВселенським православ’ямправослав'ям (чи хоча б з кількома помісними церквами) з точки зору православ'яПравослав’я вважаються неправославними або канонічно ізольованими, такими, що перебувають за межами Вселенської православноїПравославної церквиЦеркви. Подібні організації часто утворюють паралельні Вселенському православ’ю об’єднання, за що часто звуться [[Альтернативне Православ’яПравослав'я|«альтернативним православ’ям»]]. Ці спільноти зазвичай об’єднуються у групи, що мають євхаристійне спілкування між собою, визнають одна одну, або більш чи менш тісно співпрацюють. Виділяють, зокрема:

*[[Українська православнаПравославна церкваЦерква Київського Патріархату]], [[Чорногорська православнаПравославна церкваЦерква]], [[Болгарський фльтернативнийАльтернативний синодСинод]], [[Італійська православнаПравославна церкваЦерква]], частина грецьких старостильників, що взаємно визнають один одного і перебувають між собою у євхаристійному спілкуванні

Найбільш значними серед таких організацій є [[Українська православнаПравославна церкваЦерква Київського Патріархату|Київський патріархатПатріархат]], [[Македонська православнаПравославна церкваЦерква]], [[старообрядці]] та [[старостильники]].