Максуд Сулейман: відмінності між версіями

'''Максуд Сулейман''' ( {{Lang-crh|Maqsud Suleyman}}; 1909, Бігень, Таврійська губернія - — 1953, Андижан) - — кримськотатарський письменник. Учасник [[Німецько-радянська війна|Великої Вітчизняної війни]].

Народився у 1909 році в селі Бігень Перекопського повіту<ref name="a1">Свод памятников истории, архитектуры и культуры крымских татар. Том III. г. Симферополь. &nbsp;— Белгород: «КОНСТАНТА», 2018. &nbsp;— с. 359. &nbsp;— 392 с.</ref>.

Навчався в Сімферопольській зразково-показовій дев'ятирічній школі. Закінчив [[Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського|Кримський педагогічний інститут]] (1938). Під час студентства почав писати вірші. По завершенню інституту працював відповідальним секретарем журналів «Яш ленинджилер» («Юні ленінці») і «Совет эдебияты» («Радянська література»)<ref name="a1">Свод памятников истории, архитектуры и культуры крымских татар. Том III. г. Симферополь. &nbsp;— Белгород: «КОНСТАНТА», 2018. &nbsp;— с. 359. &nbsp;— 392 с.</ref>.

У 1934 році опублікована його поема «Насібе». У 1934 році видав свою першу поетичну збірку «Спогади про Сиваш». У 1937 році його вірші «Сиваш» і «Суботники» переклав [[Тарковський Арсеній Олександрович|Арсеній Тарковський]] для збірки «Поети Криму». У 1940 році видав другу збірку віршів і разом з [[Ешреф Шем'ї-заде|Ешрефом Шем'ї-заде]] видав хрестоматію з кримськотатарської літератури для учнів шостого класу<ref name="a1">Свод памятников истории, архитектуры и культуры крымских татар. Том III. г. Симферополь. &nbsp;— Белгород: «КОНСТАНТА», 2018. &nbsp;— с. 359. &nbsp;— 392 с.</ref>. Автор віршів «Миллионларнынъ джевабы» (Відповідь мільйонів), «Санъа селям» (Тобі привіт), «Котериль, юртым» (Міцній, батьківщино моя), «Дженк истемеймиз» (Ми не хочемо війни), «Партизан Кемал» і «Корюшюв» (Зустріч)<ref>{{Cite web|url=http://kartamirakrym.blogspot.com/2013/10/blog-post.html|title=Карта мира: Крым: Максуд Сулейман. Хайтарма|last=Lilya Yunusova|website=Карта мира|date=2013-11-10|accessdate=2020-06-18}}</ref>.

З 1939 по 1941 рік проживав у [[Будинок, в якому проживав П.І. Голландський|Будинку фахівців]] у Сімферополі. Від початку [[Німецько-радянська війна|Великої Вітчизняної війни]] призваний до армії. Командував артилерійським розрахунком. Отримавши поранення в бою, опинився в полоні, знаходився у [[Концентраційний табір|концтаборі]]<ref name="a1">Свод памятников истории, архитектуры и культуры крымских татар. Том III. г. Симферополь. &nbsp;— Белгород: «КОНСТАНТА», 2018. &nbsp;— с. 359. &nbsp;— 392 с.</ref>.

Після [[Депортація кримських татар|депортації кримських татар]] у 1944 році проживав в Узбецькій РСР у місті [[Андижан]]<ref name="a1">Свод памятников истории, архитектуры и культуры крымских татар. Том III. г. Симферополь. &nbsp;— Белгород: «КОНСТАНТА», 2018. &nbsp;— с. 359. &nbsp;— 392 с.</ref>.

Помер у 1953 році в Андижані<ref name="a1">Свод памятников истории, архитектуры и культуры крымских татар. Том III. г. Симферополь. &nbsp;— Белгород: «КОНСТАНТА», 2018. &nbsp;— с. 359. &nbsp;— 392 с.</ref>.

* [[Урсу Дмитро Павлович|Урсу Д. П.]] Діячі кримськотатарської культури (1921-1944 1921—1944&nbsp;рр.), с. 112-113112—113.