Енріко Дандоло: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додано Категорія:Дипломати XII століття за допомогою HotCat |
Leonst (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 26:
|мати =
}}
'''Енріко Дандоло''' ({{lang-it|Enrico Dandolo}}, бл. [[1107]] — травень [[1205]]) — 41-й [[Венеціанська республіка|венеціанський]] [[дож]]. Дандоло знаменитий сліпотою, довгим життям, набожністю, хитрістю та своєю роллю в захопленні хрестоносцями в ході [[Четвертий хрестовий похід|Четвертого хрестового походу]] [[Константинопіль|Константинополя]].
== Життєпис ==
Дандоло походив з давньої родини патриціїв. Вважають, що йому було вісімдесят п'ять і він був абсолютно сліпий. Переконаний, майже фанатичний патріот, він присвятив більшу частину свого життя республіці. У 1171 році він брав участь в східній експедиції Вітале Мікеле, а наступного року був одним з послів дожа в невдалій мирній місії до [[Мануїл Комнін|Мануїла Комніна]]. Тоді Імператор раптово вирішив припинити нестримний венеціанський комерційний контроль, наказавши негайно заарештувати всіх венеціанців, присутніх на візантійських територіях (10 000 жителів в єдиній колонії Константинополя), і конфіскувати їхні активи і їхні кораблі. Венеція відреагувала на це, викликавши другу венеційсько-візантійську війну. Зіткнувшись зі спустошенням своїх грецьких володінь, імператор був готовий піти на переговори, які були доручені тому ж Енріко Дандоло, разом з патриціями Себастьяно Зіані і Оріо Мастроп'єро. Однак тривале і змістовне затягування дискусій призвело до поширення епідемій на венеціанському флоті і провалу місії.▼
Дандоло походив з давньої родини патриціїв. Вважають, що йому було вісімдесят п'ять і він був абсолютно сліпий.
Переконаний, майже фанатичний патріот, він присвятив більшу частину свого життя республіці.
▲
== Посилання ==
|