Вікіпедія

Мар'ян Дубецький: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
| місце_проживання =
| інші_імена =
| зображення = Мар'янMarian ДубецькийDubiecki.jpg
| розмір_зображення =
| підпис_зображення = ''Мар'ян Дубецький''
Рядок 42:
 
== Життєпис ==
Народився у сім'ї Людвіка Дубецького і Анни Славківни. Мав старших братів Целестина і Александра<ref>[http://www.wielcy.pl/psb_szukani.php?tom=5 M.J. Minakowski, Wielka genealogia Minakowskiego, wyd. 4.&nbsp;— Kraków, 2009]. {{ref-pl}} Процитовано 18.06.2010</ref>. Ще малим втратив батьків, тому його вихованням опікувалися вуйна і [[стрийко]]. Початкову освіту здобув у [[Житомир]]ській гімназії. Від 1856 студіював у [[Харківський університет|Харківському]], згодом &nbsp;— на історично-філологічному факультеті [[Київський університет|Київського університету]] (під час навчання долучився до діяльності таємної організації «Трояка Спілка» під орудою [[Володимир Антонович|Володимира Антоновича]] і Леона Ґловацького, брата [[Болеслав Прус|Болеслава Пруса]], яка виступала за надання селянам землі та надання їм свободи вибору місця проживання ({{lang-pl|Uwłaszczenie chłopów}}) і відновлення [[держава|державності]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] у кордонах [[1772]] року). Згодом таємна організація переросла в цілий політичний напрямок так званих [[Хлопоманство|«русинів», або «хлопоманів»]]. Невдовзі стався й розкол, після якого виокремилися дві течії. Перша, під проводом Володимира Антоновича, виступала за незалежність [[Україна|Русі]] з орієнтацією на [[Росія|Росію]]. Друга, на чолі з [[Ізидор Коперницький|Ізидором Коперницьким]] і Мар'яном Дубецьким, &nbsp;— за незалежність Русі з орієнтацією на [[Польща|Польщу]]. Друга стала основою революційного руху, що спричинився врешті-решт до [[Польське повстання 1863—1864|Січневого повстання]].
 
Після закінчення Київського університету в [[1860]] році Мар'ян Дубецький став вчителем [[польська мова|польської мови]] і літератури в [[Рівне]]нській гімназії, але через рік втратив роботу за участь у патріотичній маніфестації. Після чого осів у селі під [[Берестечко]]м, у свого старшого брата. Разом із Александром провадив політичну і просвітницьку роботу серед мешканців краю. За участь у маніфестації [[10 вересня]] [[1861]] року в [[Городло|Городлі]] разом з братом був заарештований і вивезений на заслання до [[Кіров (місто)|Вятки]], а потім до [[Тамбов]]а. Після звільнення, у листопаді [[1862]] року повернувся на батьківщину.
Рядок 55:
У [[1874]] отримав дозвіл на переїзд до [[Європа|європейської]] частини [[Російська імперія|Російської імперії]], за винятком [[Польща|польських земель]]. Відтак Мар'ян Дубецький замешкав у [[Катеринослав]]і. В [[1876]] році опублікував монографію, присвячену [[Кодацька фортеця|Кодацькій фортеці]], відзначену [[Академія Вчення|Академією Вчення]] у [[Краків|Кракові]]. Протягом [[1880]]—[[1883]] років мешкав в [[Одеса|Одесі]].
 
Після амністії 1883 року перебрався до Варшави. З [[1884]] року &nbsp;— на постійно у Кракові. Одружився з Марією Вроблевською, з якою прожив кількадесят років. Займався [[виховання]]м молоді, зокрема протягом тридцяти років викладав на Вищих курсах для дівчат Адріана Баранєцького. В той час видає монографії: «Едмунд Ружицький», «Тереза з Вербицьких Булгакова», «Кароль Прозор&nbsp;— обозний Великого Князівства Литовського». Після публікації останньої удостоєний честі бути членом історичної комісії Академії Вчення.
 
В [[1917]] вийшов на [[пенсія|пенсію]].
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мар%27ян_Дубецький