Стедикам: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 37.73.135.126 (обговорення) до зробленого В.Галушко
Мітка: Відкіт
оформлення
Рядок 1:
[[Файл:John_E_Fry_Steadicam_Operator_UK.jpg|міні|Оператор «Стедікам» за роботою]]
'''Стедикам''' ({{lang-en|steadicam}}, від ''steady'' — «стійкий» і ''cam'' — скорочення від ''camera;'' на [[Жаргон|жаргоніжаргон]]і операторів — ''стедік'') — пересувна система стабілізації знімальної камери для кіно — або відеозйомки в русі. У радянських джерелах стедикам класифікується, як «поясно-плечовий демпфуючий штатив або опора»{{sfn|Киносъёмочная техника|1988|с=143|name="ersh"}}. Відноситься до допоміжного операторського обладнання. Назва ''Steadicam'' зареєстрована як торговельна марка компанії «Тіффен» ({{lang-en|Tiffen}} ''Tiffen''), повна торгова назва системи — ''Tiffen Steadicam''. Крім торгової марки слово ''steadicam'' використовується в [[Кінематограф|кінематографікінематограф]]і для позначення принципу зйомки з вільним рухом стабілізованої камери{{sfn|Стедикам — практика и творчество|2009|с=10}}.
 
== Історія ==
У сучасному [[кінематограф]]і та [[Телебачення|телебаченні]] одним з головних виразних засобів є переміщення камери в просторі. Основною проблемою при зйомці в русі є отримання стабільного зображення, позбавленого дрижання. При зйомці з рук або з плеча дрижання зображення неминуче і може зробити його непридатним для використання. До появи системи «Стедикам» єдиними технологіями, що забезпечують стабільне зображення з рухомої камери, були візок [[Операторський візок|«доллі»]] і [[Операторський кран|операторський кран]]. Однак ці методи дуже трудомісткі, вимагають великої попередньої роботи з прокладання [[Рейка (транспорт)|рейок]] і установки крану, а, крім того, все одно обмежують рухливість камери, оскільки рейки можна прокласти далеко не скрізь і доводиться постійно уникати їхньої видимості в кадрі.
 
Система «Стедикам» винайдена [[кінооператор]]ом Гарретом Брауном ({{lang-en|Garrett Brown}})<ref>{{Cite web|url=http://www.garrettcam.com/bio.php|title=Garrett Brown|publisher=Персональный сайт Гарретта Брауна|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BdBA7iVj?url=http://www.garrettcam.com/bio.php|archivedate=2012-10-23|accessdate=2012-10-22|lang=en|deadurl=yes}}</ref>, який [[12 квітня]] [[1977|1977 року]] отримав патент [[Сполучені Штати Америки|США]] на винахід під назвою «Обладнання для використання з ручними кінокамерами»{{Sfn|Стабильность — превыше всего|2004|name="story"}}. Згодом права на винахід були продані компанії ''Cinema Products'', що дала йому назву ''Steadicam'', а надалі виробництво перейшло до компанії «Тіффен». На даний час «Стедікам» під різними торговими [[Бренд|брендамибренд]]ами виробляється кількома фірмами, але оригінальну назву має право використовувати тільки «Тіффен». Також Гарретом Брауном винайдена система переміщення підвішеної на тросах камери, звана «[[Скайкам]]» ({{lang-en|Skycam, Spidercam}}), що використовується для зйомок спортивних заходів і масштабних телешоу з висоти.
 
Система «Стедікам» забезпечує настільки плавний рух знімальної камери, що при перегляді отриманого зображення у глядача створюється відчуття польоту. При цьому камера кріпиться до торсу оператора, який може вільно переміщатися в будь-якому напрямку. Закріплений на транспортному засобі, «Стедікам» гасить будь-яке дрижання, забезпечуючи якісне зображення.
 
Першим фільмом, що знятим із застосуванням прототипу системи в [[1976|1976 році]], став «[[На шляху до слави]]». Після перегляду 16-мм ролика, зробленого фірмою Cinema Products для реклами винаходу, в якому дружина Брауна Хеллен піднімається східцями Музею Мистецтв у [[Філадельфія|Філадельфії]]<ref>{{Cite web|url=http://www.hollywoodreporter.com/news/steadicam-inventor-reveals-impossible-shots-725346|title=Тестовые ролики прототипа «Стэдикам»|date=2014-08-14|publisher=The Hollywood reporter|accessdate=2014-08-26|author=Ariston Anderson|work=Steadicam Inventor Reveals the 'Impossible Shots' That Changed Filmmaking Forever|lang=en}}</ref>, режисер [[Джон Евілдсен]] запросив винахідника знімати сцену з [[Сільвестер Сталлоне|Сильвестром Сталлоне]], де він підіймається тими ж східцями у фільмі «[[Роккі]]»{{Sfn|Стедикам — практика и творчество|2009|с=9|name="book"}}<ref name="ttk">{{Статья|заглавие=В танце со штативом|ссылка=http://ttk.625-net.ru/files/605/531/h_c0617129b75a9694922d3670604c69bb|язык=ru|издание=«Техника и технологии кино»|тип=журнал|год=2011|номер=1|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120102063958/http://ttk.625-net.ru/files/605/531/h_c0617129b75a9694922d3670604c69bb|archivedate=2 січень 2012}}</ref>. Таке ж враження рекламний ролик справив і на [[Стенлі Кубрик]]а, який негайно запросив Брауна для участі у зйомках фільму «[[Сяйво (фільм)|Сяйво]]»<ref name="story">[[Steadicam#CITEREF.D0.A1.D1.82.D0.B0.D0.B1.D0.B8.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.82.D1.8C_.E2.80.94_.D0.BF.D1.80.D0.B5.D0.B2.D1.8B.D1.88.D0.B5_.D0.B2.D1.81.D0.B5.D0.B3.D0.BE2004{{Sfn|Стабильность&nbsp; — превыше всего, |2004]].</ref>}}. Першими фільмами, в яких використовувалася система, стали також «[[Буття Брайана за Монті Пайтоном]]» і «[[Чужий (фільм)|Чужий]]». Поява «Стедікама» справила таке враження на кінематографістів, що в 1978 році Гаррету Брауну було присуджений [[Оскар (кінопремія)|Оскар]] за технічні досягнення.
 
В УРСР на [[Кіностудія імені Олександра Довженка|кіностудії Довженка]], також було сконструйовано подібну систему.
Рядок 15:
== Конструкція ==
[[Файл:Steadicam_Operator_John_Fry_with_Master_Steadicam_&_Arri_Alexa_camera.jpg|ліворуч|міні|335x335пкс|Кінооператор з цифровою кінокамерою, встановленою на «Стедікам»]]
Конструкція оригінального «Стедікам», так само, як і більшості його аналогів, складається з жилета, який надівається на оператора, стріли{{Sfn|Вспомогательная операторская техника|2008|name=vot}} ({{lang-en|}} ''Spring Arm''}}) званої «пантографом» або «рукою», і вертикальної штанги ({{lang-en|Post}} ''Post''), що кріпиться до стріли через [[Карданний підвіс|карданний шарнір]]{{Sfn|Киносъёмочная техника|1988|с=144|name="er3"}}. Вся конструкція збалансована так, що камера утримується не руками оператора, а стрілою<ref name="ersh">[[Steadicam#CITEREF.D0.9A.D0.B8.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.8A.D1.91.D0.BC.D0.BE.D1.87.D0.BD.D0.B0.D1.8F_.D1.82.D0.B5.D1.85.D0.BD.D0.B8.D0.BA.D0.B01988{{Sfn|Киносъёмочная техника, |1988]], |с. =143.</ref>}}. Оператор лише надає потрібного положення камері, закріпленої таким чином, що кут її повороту не залежить від руху корпуса людини. Шарнір дозволяє оператору, зберігаючи положення свого корпусу, [[Панорамування|панорамувати]] камерою в межах 360° в горизонтальній площині і до 45° вгору і вниз по вертикалі. Стріла являє собою складний шарнірно-важільний демпфуючий механізм з каліброваними [[Пружина|пружинами]], що утримують масу всієї системи поблизу положення її рівноваги. Вона є головним елементом компенсації лінійних коливань і збереження положення камери щодо знімальної сцени<ref name="er3">[[Steadicam#CITEREF.D0.9A.D0.B8.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.8A.D1.91.D0.BC.D0.BE.D1.87.D0.BD.D0.B0.D1.8F_.D1.82.D0.B5.D1.85.D0.BD.D0.B8.D0.BA.D0.B01988{{Sfn|Киносъёмочная техника, |1988]], |с. =144.</ref>}}. Демпфер гасить лінійні переміщення, а шарнір ізолює камеру від різких обертальних рухів. До штанги зверху кріпиться камера, а на протилежному кінці&nbsp;— внизу&nbsp;— [[Противага|противага]] ({{lang-en|}} ''Sled Module''}}), в якому зазвичай змонтовані [[Батарея (електрика)|акумулятори]] та [[монітор]] [[Телевізир|телевізира]], що є невід'ємною частиною системи, оскільки при русі з «Стедікам» в оператора немає можливості користуватися традиційним окулярним [[Видошукач|візиром]]<ref name="vot">[[Steadicam#CITEREF.D0.92.D1.81.D0.BF.D0.BE.D0.BC.D0.BE.D0.B3.D0.B0.D1.82.D0.B5.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.B0.D1.8F_.D0.BE.D0.BF.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D0.BE.D1.80.D1.81.D0.BA.D0.B0.D1.8F_.D1.82.D0.B5.D1.85.D0.BD.D0.B8.D0.BA.D0.B02008{{Sfn|Вспомогательная операторская техника, |2008]].</ref>}}. Найперші системи «Стедікам» оснащувалися [[Оптоволокно|оптоволоконним]] видошукачем, окуляр якого знаходився на кінці гнучкого [[Оптоволокно|оптоволоконного кабелю]] і закріплювався на оці оператора, даючи можливість безперервного візування з будь-якого положення<ref name="brown">[[Steadicam#CITEREF.D0.9A.D0.B0.D0.BA_.D1.80.D0.BE.D0.B6.D0.B4.D0.B0.D0.BB.D1.81.D1.8F_.D0.A1.D1.82.D1.8D.D0.B4.D0.B8.D0.BA.D0.B0.D0.BC2005|Как рождался Стэдикам, 2005]].</ref>.
 
Головний стабілізуючий ефект «Стедікам» полягає у великому моменті інерції обертової частини, який зводить до мінімуму кутові переміщення. Вільне переміщення інертної маси системи щодо жилета служить додатковою стабілізацією, ізолюючи штангу з камерою і противагою від різких випадкових рухів і дрижання. Для запобігання дрижання камери при регулюванні параметрів об'єктива, застосовується дистанційне керування фокусом і діафрагмою асистентом оператора<ref name="er2">[[Steadicam#CITEREF.D0.9A.D0.B8.D0.BD.D0.BE.D1.81.D1.8A.D1.91.D0.BC.D0.BE.D1.87.D0.BD.D0.B0.D1.8F_.D1.82.D0.B5.D1.85.D0.BD.D0.B8.D0.BA.D0.B01988{{Sfn|Киносъёмочная техника, |1988]], |с. =145.</ref>}}. При цьому відеосигнал з телевізира передається на пульт асистента спеціальним радіопередавачем, що позбавляє необхідності прокладати кабелі, які б обмежували рухливість оператора<ref name="broad">{{Cite web|url=http://broadcasting.ru/articles2/production/sist_stabil_dvizh_i_radiokontrol_param_objektiva/|title=Системы стабилизации движения и радиоконтроль параметров объектива|date=2006|publisher=Broadcasting.Ru|archiveurl=https://www.webcitation.org/6CnJFUVNf?url=http://broadcasting.ru/articles2/production/sist_stabil_dvizh_i_radiokontrol_param_objektiva/|archivedate=2012-12-10|accessdate=2012-12-09|author=Тимур Мусаев|work=Каталог «Техника кино»|lang=ru|deadurl=no}}</ref>. Для роботи з «низької точки» камера і противага можуть мінятися місцями. У цьому випадку камера підвішується на нижній кінець штанги.
У деяких випадках використовується додаткова кутова стабілізація системи за допомогою гіроскопів. До таких заходів вдаються у разі зовнішніх впливів, наприклад у вигляді сильного вітру, що розхитує стабілізатор з камерою<ref name="light">{{Статья|автор=Олег Духан, Александр Вдовенко, Сергей Городнев|заглавие=Устройства компании Cinema Technologies Group|ссылка=http://rus.625-net.ru/625/2004/09/r5.htm|язык=ru|издание=«625»|тип=журнал|год=2004|номер=9|страницы=|doi=|issn=0869-7914|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140315083829/http://rus.625-net.ru/625/2004/09/r5.htm|archivedate=15 березень 2014}}</ref>.
 
Як правило, до комплекту системи входять кріплення до різних транспортних засобів. Для відпочинку оператора в перервах між зйомками, рухома частина системи може тимчасово підвішуватись на спеціальний штатив-опору, що входить в комплект. Стабілізуючий ефект, що отримується при роботі з важкими професійними кінознімальним і телевізійними камерами, недосяжний з сучасними легкими відеокамерами. Для отримання якісної стабілізації маса закріпленого апарату не повинна бути нижчою 5 кілограмів<ref name="light">{{Статья|автор=Олег Духан, Александр Вдовенко, Сергей Городнев|заглавие=Устройства компании Cinema Technologies Group|ссылка=http://rus.625-net.ru/625/2004/09/r5.htm|язык=ru|издание=«625»|тип=журнал|год=2004|номер=9|страницы=|doi=|issn=0869-7914|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140315083829/http://rus.625-net.ru/625/2004/09/r5.htm|archivedate=15 березень 2014}}</ref>. Деякі виробники «Стедікамів» спеціально для кріплення легких камер випускають обтяжені майданчики масою 2-5&nbsp;кг.
 
=== Полегшені версії стедикама ===
Системи стабілізації, що забезпечують плавне переміщення камери, в останні роки набули широкого поширення не тільки на телебаченні і в кіновиробництві, але й в [[Відеографія|відеографії]]<ref name="ttk">{{Статья|заглавие=В танце со штативом|ссылка=http://ttk.625-net.ru/files/605/531/h_c0617129b75a9694922d3670604c69bb|язык=ru|издание=«Техника и технологии кино»|тип=журнал|год=2011|номер=1|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120102063958/http://ttk.625-net.ru/files/605/531/h_c0617129b75a9694922d3670604c69bb|archivedate=2 січень 2012}}</ref>. Крім спрощених версій, призначених для професійних відеокамер, випускаються компактні стабілізатори без жилета, розраховані на легкі, найчастіше&nbsp;— ручні камери. Найбільше поширення отримали системи типу ''Glidecam'', ''Flycam'', ''Stabicam'', ''PR-Line ST-2'', «Merlin», «Hague» та інші.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=SLZzEf4tov4 Сравнение разных конструкций в работе]</ref> Їхня конструкція досить проста, що дозволяє деяким відеографам самостійно створювати системи, подібні до «справжніх»<ref>{{Cite web|url=http://www.youtube.com/watch?NR=1&feature=endscreen&v=da4dTGk-G6g|title=$15 DIY DSLR Steadicam|date=2011-12-27|publisher=[[YouTube]]|accessdate=2012-10-22|author=Jorge Martinez|lang=en}}</ref>.
Всі варіанти можна розділити на два типи конструкції: з вертикальною віссю, аналогічною до «Стедікаму», і з дугою, як в «Merlin»{{джерело?|дата=травень 2019}}.
Принцип дії всіх цих пристроїв&nbsp;— ізолювання камери від різких поворотів з допомогою [[Карданний підвіс|карданного підвісу]]&nbsp;— заснований, як і в справжнього «Стедікама» на кутовій стабілізації, за рахунок моменту інерції системи, її статичного і динамічного балансування. «Рука» в більшості полегшених версій відсутня, оскільки ізоляція камери від лінійних переміщень не така критична, як від кутових. Відсутність лінійної стабілізації помітне тільки при зйомці об'єктів, що розташовані близько: це проявляється у коливаннях їх положення щодо нерухомого фону.
 
Пристрої вимагають обов'язкового статичного і динамічного балансування, яке здійснюють для кожної камери і її «обваження» індивідуально. Статичне балансування здійснюється з таким розрахунком, щоб в робочому положенні центр ваги конструкції був трохи нижче за точку опори в шарнірі, але так, щоб час повернення з горизонтального положення в робоче був досить великим (1,5—3 секунди). Завдяки динамічному балансуванню одна з головних осей інерції всієї конструкції проходить через центр ваги і точку опори. Тільки тоді камера здатна робити панорамування не розгойдуючись.<ref>[http://phys.bspu.unibel.by/static/um/phys/meh/1mehanika/pos/glava06/6_10.pdf] Свободные оси инерции, стр.2-3</ref><ref>[http://www.steadicam.com/manuals/dynamic%20primer.pdf Dynamic Balance Primer (анл)] {{ref-en}}</ref>
 
== Альтернативні способи стабілізації ==
Рядок 38:
Система використовується в кіно-, відеозйомки і телетрансляціях, так як це найбільш простий спосіб отримати зображення з рухомої камери без дрижання. На відміну від операторського візка і крану, «Стедікам» більш мобільний, однак не повністю витіснив їх і часто використовується спільно при [[Багатокамерна зйомка|багатокамерній зйомці]]. Іноді «Стедікам» використовується з легким операторським візком, що не вимагає прокладки рейок, а останнім часом при зйомці спортивних заходів оператор «Стедікам» переміщається за допомогою [[Сеґвей|сеґвея]]. У цьому випадку неминучі коливання при їзді демпферуються системою.
 
«Стедікам» дуже зручний, коли будь-яка інша техніка для переміщення камери не застосовується з причин недостатньої жорсткості або вантажопідйомності опори, і у випадках, коли діапазон переміщення камери неможливо визначити заздалегідь. Найкращим чином система підходить для наступних ситуацій<ref name="ttk">{{Статья|заглавие=В танце со штативом|ссылка=http://ttk.625-net.ru/files/605/531/h_c0617129b75a9694922d3670604c69bb|язык=ru|издание=«Техника и технологии кино»|тип=журнал|год=2011|номер=1|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120102063958/http://ttk.625-net.ru/files/605/531/h_c0617129b75a9694922d3670604c69bb|archivedate=2 січень 2012}}</ref>:
* зйомка об'єктів, що переміщуються непередбачуваним чином;
* складні просторові переміщення камери коридорами, східцями, навколо персонажів, через проходи тощо;
Рядок 50:
* зйомка коротких статичних планів, коли основний організаційний фактор&nbsp;— швидкість перестановки камери з точки на точку;
«Стедікам» практично неприйнятний в наступних випадках:
* зйомка довгофокусним об'єктивом тривалих статичних планів (виняток&nbsp;— пристрої оснащені [[Гіроскоп|гіроскопноюгіроскоп]]ною платформою);
* зйомка дуже різких рухів через небезпеку падіння оператора;
* переміщення по слизьких поверхнях;
Рядок 61:
Головним виробником системи «Стедікам» на сьогоднішній день залишається компанія «Тіффен». Вона ж володіє виключним правом на використання торгової марки ''Steadicam''. Крім «Тіффен», подібні пристрої стабілізації виробляються ще кількома фірмами. Як правило, всі вони так чи інакше відрізняються по конструкції від оригінального «Стедікам», зберігаючи головні принципи пристрою.
 
Німецька компанія ''ABC Products'' виробляє системи стабілізації ''HandyMan''<ref>{{Статья|автор=Тимур Мусаев|заглавие=Немецкие стедикамы «ABC Products»|ссылка=http://rus.625-net.ru/625/2004/09/r4.htm|язык=ru|издание=«625»|тип=журнал|год=2004|номер=9|doi=|issn=0869-7914|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140315083721/http://rus.625-net.ru/625/2004/09/r4.htm|archivedate=15 березень 2014}}</ref> для легких відеокамер і професійні комплекти ''G-force'' для кінознімальних і відеокамер масою до 25&nbsp;кг. Угорська компанія ''Eemov'' виробляє чотири моделі стабілізаторів: дві для важких камер до 6&nbsp;кг і дві&nbsp;— для легких відеокамер. Британська система ''Glidecam'' розрахована на роботу з різними камерами<ref name="vot">[[Steadicam#CITEREF.D0.92.D1.81.D0.BF.D0.BE.D0.BC.D0.BE.D0.B3.D0.B0.D1.82.D0.B5.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.B0.D1.8F_.D0.BE.D0.BF.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D0.BE.D1.80.D1.81.D0.BA.D0.B0.D1.8F_.D1.82.D0.B5.D1.85.D0.BD.D0.B8.D0.BA.D0.B02008{{Sfn|Вспомогательная операторская техника, |2008]].</ref>}}. ''Glidecam Gold'' дозволяє монтувати кінознімальні апарати масою до 18&nbsp;кг. Російська компанія ''Pultex'' виробляє стабілізатори, розраховані на роботу з камерами до 18&nbsp;кг, використовуючи технічні рішення, відпрацьовані ще на радянських системах «Горизонт» і «Вертикаль»<ref name="tkt">[[Steadicam#CITEREF.D0.A2.D0.B5.D1.85.D0.BD.D0.B8.D0.BA.D0.B0_.D0.BA.D0.B8.D0.BD.D0.BE_.D0.B8_.D1.82.D0.B5.D0.BB.D0.B5.D0.B2.D0.B8.D0.B4.D0.B5.D0.BD.D0.B8.D1.8F1979|Техника кино и телевидения, 1979]].</ref>. Німецька компанія ''Sachtler'' також випускає системи стабілізації серії ''Artemis'', найсучасніша з яких ''Cine HD Pro'' розрахована на роботу з камерами масою до 45 кг
 
== Примітки ==
Рядок 68:
== Література ==
* ''Гарретт Браун'' [https://web.archive.org/web/20121016152203/http://rus.625-net.ru/cinema/2005/02/steadicam.htm Як народжувався Steadicam] (рос.) // «Техніка і технології кіно»: журнал.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;2.
 
* {{стаття
|автор = Арсений Ворошилов