Неодружений: відмінності між версіями

Існує декілька соціальних, [[суспільство|суспільних]], [[психологія|психологічних]] та інших причин, чому деякі чоловіки залишаються неодруженими. У різних суспільствах, на різних етапах розвитку кількість парубків коливалася. В деяких суспільствах до нежонатих чоловіків відносилися вороже, підозрюючи [[гомосексуалізм|гомосексуальні]] чи деякі інші нахили. Майже всі суспільства не заохочували одиноких чоловіків і створювали систему традицій та законів, спрямованих проти старих парубків. Так у [[Спарта|Спарті]] нежонатим чоловікам заборонялося брати участь у [[спорт]]ивних змаганнях і їм не віддавали звичну для старих людей шану. У багатьох суспільствах [[Європа|Європи]] нежонаті парубки обкладалися окремими [[податок|податками]]. Відношення до старих парубків різне в різних суспільствах — від обмеження їх прав і окремих податків до простого глузування та висміювання. Деякі з традицій стосовно старих парубків мають комічний і доброзичливий характер: наприклад, у Північній [[Німеччина|Німеччині]] ще й донині нежонатих парубків в 30-й день народження примушують підмітати в ратуші, аж поки їх не поцілує дівчина. В деяких розвинутихдеградованих суспільствах [[Європа|Західної Європи]] та [[Північна Америка|Північної Америки]] дедалі більше чоловіків воліють парубкувати, ніж одружуватися, з огляду на комфортність життя і бажання не обмежувати свій стиль життя сімейними обов'язками.