Орден Залізної Остроги (пластовий курінь): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lysus (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 6:
</div>
== Історія ==
Новостворений курінь ставив собі завданням плекати традиції Українського Січового Стрілецтва і зокрема стрілецького «Ордену Лицарів Залізної Остроги», що постав в [[1916]] році як напівтаємне політичне товариство. Провідною спеціалізацією куреня була робота з новацтвом. Озони організовували новацькі табори в Підлютому і на Остодорі, вели працю в новацьких гніздах, проводі УПН. Окремі члени куреня працювали також з юнацтвом. Іншим важливим напрямком діяльності ОЗО був економічний: робота в кооперативі «Пласт», виготовлення і постачання спорядження, ведення крамниці і кредитної спілки. Також озони працювали в проводі УСП, при редагуванні пластових часописів, займалися розбудовою Пласту на Волині та Закарпатті, організовували товариські старшопластунські зустрічі. З початком радянської окупації ОЗО припинив свою діяльність в Україні. Серед відомих лицарів Залізної Остроги були: видатний письменник і композитор [[Купчинський Роман Григорович |Роман Купчинський ]], відомий фотограф [[Дорош Юліан-Юрій Омелянович | Юліан Дорош]].
Курінь відродився в Україні в [[1996]] році . Зареєстрований ГПБ в [[2002]] році.
 
== Лицарі Залізної Остроги ==
Початки Ордену Залізної Остроги сягають часу [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Після бою в Потуторах із полку [[Українські січові стрільці (УСС)|Українських січових стрільців (УСС)]] залишилось кількадесят людей, які переїхали в тил до Вишколу у Розвадові та Коша у Пісочній (тепер Миколаївського р-ну Львівської обл.). Вдень стрільці вишколювалися, а вечорами мали товариські сходини, на яких у листопаді 1916 р. засновується “Орден Лицарства Залізної Остроги” (ЛЗО). Ініціаторами створення Ордену були славнозвісний Іван Цяпка-Скоропад та [[Лепкий Левко Сильвестрович|Лев Лепкий]], а організація мала на меті, як писав [[Купчинський Роман Григорович |Роман Купчинський ]]: <!-- “насталювання характерів, і плекання товариської культури”, бо “хто має характер, той не буде трусом, дезертиром, перекінчиком, опортуністом, вічним опозиціонером. Хто має товариську культуру, той і послухає без негодування і дасть наказ без образи, і гідно прийме чужинця і гідно виступить перед чужинцем” -->.
Рядок 16 ⟶ 19:
 
== 15 курінь УСП "Орден Залізної Остроги" (1927 - 1930)==
[[Файл:ozo.jpg]]Перші гуртки [[УСП|Уладу старших пластунів (УСП)]] почали творитися у 1922-1923 рр. Восени 1923 р. постав перший гурток старших пластунів, невдовзі перейменований на “Клюб старших пластунів і пластунок ім. сотн. [[Федір Черник|Федора Черника ]] у Львові”. У березні 1925 р. на основі Клюбу зареєстровано І курінь старших пластунів ім. Ф. Черника. Восени 1926 р. курінь розрісся настільки, що його було поділено на самостійні гуртки, які згодом дали початок кільком куреням старших пластунів. 2-й самостійний гурток “Орден Залізної Остроги” у травні 1927 р. був оформлений в 15 курінь УСП. Засновниками ОЗО були Володимир Маркусь, Іван Кліщ і Володимир Кметик. Новостворений курінь ставив собі завданням плекати традиції [[Українські січові стрільці (УСС)|стрілецького]]Ордену Лицарів Залізної Остроги. При переведенні із паломників (кандидатів) у кавалери (лицарі) відбувався ритуал посвячення, подібний до того, що робився в ЛЗО. Першим Великим Комтуром (курінним) ОЗО став Володимир Маркусь. До старшини куреня входили: І Кавалер (Іван Сидорів), Камерарій (Іван Кліщ), Вікарій (Олекса Ратич) та Великий Канцлер [[Дорош Юліан-Юрій Омелянович | Юліан Дорош]]. До останньої команди куреня, вибраної 13.07.1930 р., належали Великий Комтур (Іван Кліщ), І Кавалер (Іван Сидорів), Великий Канцлер (Тарас Дурбак), Камерарій (Володимир Винницький).
 
Всі озони перед тим були в [[УПЮ|Юнацтві]]. Шість з них були вихованцями 1 куреня ім. [[Петро Конашевич Сагайдачний|П. Сагайдачного]] (Львів), інші належали до куренів [[Вітовський Дмитро Дмитрович|ім. Дмитра Вітовського (Дрогобич)]], ім. Петра Дорошенка (Сокаль), ім. кн. Льва (Львів), ім. Івана Мазепи (Станиславів, тепер Івано-Франківськ), ім. Пилипа Орлика (Золочів), ім. Богдана Хмельницького (Львів). Майже всі члени ОЗО здобули вищу освіту, як правило, технічну, хоча були теж правники, філософи, біолог, богослов, ветеринар. Для вступу в ОЗО ставилися високі вимоги, тому курінь не належав до найчисельших у Пласті, проте був одним із найдіяльніших. Всього членами ОЗО були близько 20 старших пластунів, ще кілька з ними тісно співпрацювали. Багато з них мали пластові відзначення. Зокрема, свастику заслуги отримали Тиміш Білостоцький (1922), Тарас Дурбак (1929), Іван Кліщ (1928, 1930), Зенон Котович (1930), Володимир Маркусь (1930), похвальне письмо – Володимир Винницький (1930), Юліан Дорош (1930).
 
Провідною спеціалізацією ОЗО була робота з новацтвом. Ще до створення куреня, Іван Кліщ та Зенон Котович організували у 1924 р. відділ новиків і під їх проводом вперше 30 хлоп’ят маршувало прилюдно серед інших пластових частин в часі традиційного у Львові релігійного ходу на Святі Пресв. Євхаристії. Згодом Северин Левицький писав, що Іван Кліщ один стояв від початків УПН у 1924 р. в рядах його творців аж до організованого ним з’їзду впорядників новацтва 13 лютого 1927 р., де Улад набув остаточного оформлення.
 
Новостворений курінь ставив собі завданням плекати традиції Українського Січового Стрілецтва і зокрема стрілецького «Ордену Лицарів Залізної Остроги», що постав в [[1916]] році як напівтаємне політичне товариство. Провідною спеціалізацією куреня була робота з новацтвом. Озони організовували новацькі табори в Підлютому і на Остодорі, вели працю в новацьких гніздах, проводі УПН. Окремі члени куреня працювали також з юнацтвом. Іншим важливим напрямком діяльності ОЗО був економічний: робота в кооперативі «Пласт», виготовлення і постачання спорядження, ведення крамниці і кредитної спілки. Також озони працювали в проводі УСП, при редагуванні пластових часописів, займалися розбудовою Пласту на Волині та Закарпатті, організовували товариські старшопластунські зустрічі. З початком радянської окупації ОЗО припинив свою діяльність в Україні. Серед відомих лицарів Залізної Остроги були: видатний письменник і композитор [[Купчинський Роман Григорович |Роман Купчинський ]], відомий фотограф [[Дорош Юліан-Юрій Омелянович | Юліан Дорош]].
 
Курінь відродився в Україні в [[1996]] році . Зареєстрований ГПБ в [[2002]] році.
 
== Мета і діяльність ==