Ikarus 260: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Anatoliy-024 (обговорення | внесок)
Anatoliy-024 (обговорення | внесок)
це було тяжко написати :)
Рядок 30:
Проект створення моделі 260-го Ікаруса висунули у 1971 році після вдалого старту серійного виробництва відомих «гормошкових» автобусів під індексом «Іkarus 280», 260 модель нічим іншим, аніж незчленованою версією Ікаруса-280. Серійне виробництво 260 моделі розпочалося у 1972. На той час автобус мав достоїнство у тому, що двигун зроблений RABA був розміщений по довжині [[колісна база|колісної бази]], під підлогою — це значно збільшувало пасажиромісткість. Вже з [[1973]] року пішов експорт автобусів у СРСР, проте тамтешні заводи не довіряли угорським двигунам і міняли на радянські, що були більш [[гучність|гучні]] та громіздкі — як наслідок вони не вміщалися під підлогою та встановлювалися на задніх звісах, через це автобус втрачав кілька додаткових місць. З початком [[1980-ті|1980-х]], експорт Ікарусів 260х пішов на [[Польша|Польщу]], [[Україна|Україну]], [[Білорусь]], на [[Балкани]], [[Прибалтика|Прибалтику]]; автобуси експортувалися навіть у [[Азія|азіатські]] та [[африка]]нські країни. З [[1993]] року виробництво цих автобусів майже припинилося оскільки було розроблено нову модель Ikarus-415, окремі 260-ті створювалися в Угорщині до 1998 року. З [[1988]] кабіна водія була повністю відокремлена від салону. З [[1995]] по [[1998]] роки у [[Росія|Росії]], на ЯМЗі та СВАРЗі почали обрубати зчленовані автобуси Іkarus 280, відрізаючи їм гормошку з причепом та вставляли задній міст: таким чином утворювалися 260-ті моделі. Місце обрубки також могли заліпити шаром [[метал]]у і ці автобуси ставали технічними; хоч могли виконувати функції пасажирських, проте їм часто знімали пасажирські крісла обладнуючи їх під перевезення вантажів чи устаткування. У [[2000-ні]] автобуси значно застаріли і рідко [[ремонт]]уються, тому їх списують через непридатність перевезення або інші технічні недоліки.
=== Технічний опис ===
Основною відмінною рисою експортнованих до СРСР (здогом СНД) Ікарусів 260 моделі став яскраво-жовтий колір, у який фарбували переважну більшість Ікарусів в Україні та Росії. У довжину автобус має 11 метрів, у ширину 2.5 і у висоту 3.2 метри. На передку міститься несхований радіатор та одинарні передні фари з вказівниками поворотів, бампер зварний і відокремлений, збитий до кузова [[шуруп]]ами. Лобове скло, як у більшості Ikarus'ів невелике, розділено надвоє, склоочисники важільні та часто ламаються. Кузов автобуса повністю квадратний та угловатий без сучасних дизайнів (вагонного компонування), перебудований у [[СРСР]] двигун знаходиться або на задку або на задньому звісі зліва (хоча угорці обладнували під підлогою). Конструкція кузова досить проста, і тому ресурс кузова складає 100000 кілометрів пробігу до капітального ремонту (тобто) 20 років. Гарантійний строк — 18 місяців. Підвіска у 260-го пневматична з ароматизаторами, і 260-та модель одна з найперших хто використовує пневматичну підвіску, раніше застосовувалися механічні, які сильно псувалися за півроку роботи та помітно погіршували хід машини. Салон викоано за новим типом та відчутно збільшено пасажиромісткість. Сидіння зроблено одинарного типу, подвійних у салоні майже не зустрічається; збірна площадка у задній часині салону повістю очищена від сидінь, які навіть не було переміщено, сидінь разом залишилося 22 штуки, проте завдяки зняттю крісел значно збільшився прохід між сидіннями та збільшилося площа місця для стояння у одній ділянці кузова. Підлога часто збита з лінолеуму чи низькоякісної резини. Вікна дуже широкі та великі, що є великим достоїнством цього автобуса. Загальна ж пасажиромісткість складає 102 чоловіки. Середні двері часто заклепані або узагалі відсутні у моделі Ikarus-260. Протягом виробництва кабіна водія була повністю відокремлена від салону. Кермова система теж від RABA з гідропідсилювачем, стрілкові прилади, спідометр та тахометр не видозмінилися. Гальмівна система барабанного типу; коробка передач або Voith D851/2A4N, або ZF S6-90U на 6 передач дають можливість автобусу у кращому випадку розвинути швидкість, трохи більшу від 60 км/год.
 
'''''Достоїнства моделі Ikarus 260:'''''
* попри малу кількість сидячих місць, загальна пасажиромісткість складає 102 чоловіки, що дуж багато як для 11-метрового автобуса навіть у теперішній час (зазвичай, 12-метрові мають місткість не більшу від 95—105 чоловік)
* пневматична підвіска дає можливість більш плавному ходу автобуса
* хороший обдув салону
* проста конструкція дає ресурс кузова у 20 і більше років
* неприхітливість моделі, зручність використання
'''''Негативи моделі Ikarus 260:'''''
* холод у салоні взимку
* великі витрати пального
* може не допускатися до перевезення через технічні поламки та застарілість (залежно від різновиду)
=== Модифікації ===
За час виробництва було створено більше 30 модифікацій, які мали зовсім незначі зміни у конструкції, здебільшого це були вдосконалення моделі, технічна харакеристикахарактеристика лишилася незмінною. Нижче перераховано повний список модифікацій:
* '''Ikarus 260.01''' — базова модель без перегородки водія, з двома дверима. Двигун Raba-D2156HM6U, потужність 192 кВт.
* '''Ikarus 260.02'''