Каркасна система готичної архітектури: відмінності між версіями

'''Каркасна система [[Готична архітектура|готичної архітектури]]''' - сукупність конструктивних будівельних прийомів, що з'явилися в готиці, яка дозволила змінити розподіл навантаження в будівлі і помітно полегшити його стіни і перекриття. Завдяки цим винаходом, архітектори середньовіччя змогли значно збільшити площу і висоту споруд. Основними елементами конструкції є [[Контрфорс (архітектура)|контрфорси]], [[Аркбутан|аркбутаниаркбутан]]и і [[Нервюра (архітектура)|нервюри]].

Технічним проривом архітекторів готики стало їх відкриття нового способу розподілу навантаження. Будь-яка окрема будівля має два види навантажень: від власної ваги (включаючи перекриття) і погодні (вітер, дощ, сніг). Навантаження від стін передається до фундаменту, нейтралізуючи його в землі. Саме тому кам'яні будинки будуються більш ґрунтовно, ніж дерев'яні, так як камінь, будучи важче деревини, піддається більшій загрозі обвалення в разі помилки в розрахунках. Романська архітектура, почасти є спадкоємицею давньоримської, в якій несучими частинами будівлі були всі стіни цілком. Якщо архітектор бажав збільшити розмір склепіння, то таким чином збільшувалась і його вага, і стіну доводилося потовщувати, щоб вона могла витримати вагу такого зводу.