'''Гендерно-нейтральна мова ''' (іноді — - '''гендерно-інклюзивна мова ''') – — це мова, яка уникає упередження щодо певної [[Стать|статі ]] та/або [[Гендер|гендеру ]]. Термін гендерно-нейтральна мова також може використовуватись як синонім нон- [[Сексизм|сексистської ]], інклюзивною та гендерно-справедливої мови. Метою використання гендерно-нейтральної мови є уникнення слів, які можуть сприйматись як прояв упередження, [[Дискримінація|дискримінації ]], нормалізації певної гендерної поведінки або применшення представників певних гендерів. Ціллю введення та розповсюдження гендерно-нейтральної мови є зменшення кількості гендерних стереотипів, вкорінених у традиційних мові та культурі, та підведення суспільства до соціальних змін <ref [[http:name="EP"/ /Gender-neutral%20language%20in%20the%20European%20Parliament>. %20%5BЕлектронний%20ресурс%5D%20//%20European%20Parliament.%20–%202018.%20-%20Режим%20доступу%20до%20ресурсу:%20http://www.europarl.europa.eu/cmsdata/151780/GNL_Guidelines_EN.pdf{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} 1]]. ▼
=== '''Гендерно-нейтральна мова''' ===
▲Гендерно-нейтральна мова (іноді - гендерно-інклюзивна мова) – це мова, яка уникає упередження щодо певної статі та/або гендеру. Термін гендерно-нейтральна мова також може використовуватись як синонім нон-сексистської, інклюзивною та гендерно-справедливої мови. Метою використання гендерно-нейтральної мови є уникнення слів, які можуть сприйматись як прояв упередження, дискримінації, нормалізації певної гендерної поведінки або применшення представників певних гендерів. Ціллю введення та розповсюдження гендерно-нейтральної мови є зменшення кількості гендерних стереотипів, вкорінених у традиційних мові та культурі, та підведення суспільства до соціальних змін [[http://Gender-neutral%20language%20in%20the%20European%20Parliament.%20%5BЕлектронний%20ресурс%5D%20//%20European%20Parliament.%20–%202018.%20-%20Режим%20доступу%20до%20ресурсу:%20http://www.europarl.europa.eu/cmsdata/151780/GNL_Guidelines_EN.pdf{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} 1]].
Прикладом вживання гендерно-нейтральної мови може слугувати використання слова «людина» замість слів «жінка» або «чоловік». У рамках [[Англійська мова|англійської мови]] це визначається як використання іменників, які не є прив’язанимиприв'язаними до певного гендеру при позначенні ролей або професій. Окрім цього, це включає уникання використання займенників він, його або йому, маючи на увазі людей невизначеного або не-бінарного гендеру<ref [[http://name="Fowler%20H.%20Fowler's%20Dictionary%20of%20Modern%20English%20Usage%20"/%20H.%20Fowler,%20J.%20Butterfield.%20–%20Oxford:%20Oxford%20University%20Press,%202015.%20–%20899%20с{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. 2]]>. Ілюстрацією використання гендерно-нейтральної мови може також слугувати заміна бінарних англійських слів «chairman» та «chairwoman» на нейтральне «chairperson». При зверненні до людини, гендер якої є невизначеним або складно зчитуваним, прийменник третьої особи – — він/вона (he/she) – — замінюється прийменником вони (they).
=== '''Історичні витоки концепту''' ===
Використання займенників чоловічої роду ототожнюють з нон-сексистським, проте численна кількість форм гендерно-нейтральної мови стала загальноприйнятим атрибутом багатьох мов у 20 столітті<ref [[http://name="Jacobson%20C.%20Some%20Notes%20on%20Gender-Neutral%20Language%20%5BЕлектронний%20ресурс%5D%20"/%20Carolyn%20Jacobson.%20–%202014.%20–%20Режим%20доступу%20до%20ресурсу:%20https://www.slideserve.com/stian/some-notes-on-gender-neutral-language. 4]]>. У 1970х роках феміністки [[Кейсі Міллер]] та [[Кейт Свіфт]] у книзі «Підручник неіснуючого письма», присвяченій гендерно-нейтральній мові, назвали таку тенденцію дегуманізуючою та такою, що призводить до ексклюзії жінок<ref [[http:name="Nonbinary"//Gender%20neutral%20language%20%5BЕлектронний%20ресурс%5D%20//%20Nonbinary.org.%20–%202019.%20–%20Режим%20доступу%20до%20ресурсу:%20https://nonbinary.wiki/wiki/Gender_neutral_language. 3]]>. У 1980х1980-х роках велика кількість представників [[Фемінізм|феміністичної]] школи присвятила себе реформуванню усталеної мовної структури. Станом на зараз гендерно-нейтральна мова є розповсюдженою у багатьох академічних та державних інститутах<ref [[http:name="EP"//Gender-neutral%20language%20in%20the%20European%20Parliament.%20%5BЕлектронний%20ресурс%5D%20//%20European%20Parliament.%20–%202018.%20-%20Режим%20доступу%20до%20ресурсу:%20http://www.europarl.europa.eu/cmsdata/151780/GNL_Guidelines_EN.pdf{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} 1]]>.
==== '''Гендерно-нейтральна мова та фемінізм''' ====
Історія розвитку та популяризації гендерно-нейтральної мови значною мірою пов’язанапов'язана з феміністичним рухом та [[Жіночі студії|жіночими студіями]]. Однією з перших робіт, які піднімали проблему відсутності назви для жіночої праці, є праця [[Бетті Фрідан]] «Загадка жіночності»<ref [[http://name="Бем%20С.%20Линзы%20гендера{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}:%20Трансформация%20взглядов%20на%20проблему%20"/%20Пер.%20с%20англ.%20–%20М.:%20«Российскаяполитическая%20энциклопедия»%20(РОССПЭН),%202004.%20–%20Введение%20(С.%2033-36),%20Глава%203.%20Андроцентризм%20(С.%2077-81) 5]]>. У цій роботі висвітлювалась проблема ідентифікації та відсутності слів, які жінки могли б використовувати аби підкреслити власний досвід.
Загалом, поширення та бурхливий розвиток гендерно-нейтральної мови можна простежити у прив’язціприв'язці до виникнення та інституціоналізації гендерних та феміністичних студій. Так, у 1980х1980-х роках жіночі студії було визнано окремою дисципліною та включено у навчальні плани вищих навчальних закладів. Жінки стали самостійною частиною наукової спільноти, їхній внесок до наукової праці почали визнавати. У зв’язкузв'язку з цим почалась реструктуризація академічної спільноти, у тому числі її мовної складової, було запроваджено нові гендерно-нейтральні та гендерно-бінарні терміни<ref [[http://name="Ярская-Смирнова%20Е.%20Возникновение%20и%20развитие%20гендерных%20исследований%20в%20США%20и%20Западной%20Европе%20"//%20Ведение%20в%20гендерные%20исследования.%20Ч.%201:%20Учебное%20пособие%20/%20Под%20ред.%20И.А.Жеребкиной.%20–%202001.%20–%20С.%2017-48. 6]]>.
==== '''Гендерно-нейтральна мова та постгендеризм''' ====
Окрім феміністичних та жіночих студій, існує ще один підхід до пояснення популяризації гендерно-нейтральної мови. Прибічники постгендерної теорії ([[постгендеризм]]) вважають, що розвиток гендерної нейтральності у ХХ-ХХІXX—XXI століттях пов'язаний з технологічним переворотом, поширенням ідей трансгуманізму, розвитком медицини та репродуктивної медицини як такої. Ідея постгендеризму полягає у тому, що сучасне суспільство рухається не у напрямку гендерної рівності та/або гендерної бінарності, а у напрямку гендерної трансцендентальності, тобто, відходу від гендерної ідентифікації як такої<ref [[http://name="Dvorsky%20G.%20Postgenderism{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}:%20Beyond%20the%20Gender%20Binary%20"/%20G>.%20Dvorsky,%20J.%20Hughes.%20//%20Institute%20for%20Ethics%20and%20Emerging%20Technologies.%20–%202008. 7]].
Поширення тенденцій до соціалізації у кіберпросторі та притаманна соціальним мережам й кіберплатформам анонімність дозволяють людям вийти за рамки тілесних та соціальних обмежень та розширити рамки власної ідентичності без озирання на гендерні ролі. У сучасному світі поширеною є концепція «віртуального тіла», тобто здатність утворити певний «аватар» у кіберпросторі, який матиме характеристики, відмінні від реального тіла людини<ref [[http://name="Dvorsky%20G.%20Postgenderism{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}:%20Beyond%20the%20Gender%20Binary%20"/%20G.%20Dvorsky,%20J.%20Hughes.%20//%20Institute%20for%20Ethics%20and%20Emerging%20Technologies.%20–%202008. 7]]>. Поведінка «віртуального тіла» не є обмеженою концептами гендеру та/або сексуальності, оскільки «аватар», створений у кіберпросторі, може бути зміненим у будь-який час.
=== '''Займенник «третьої статі»''' ===
Займенником третьої особи називають займенник, який використовується при зверненні до суб'єкта, який не є слухачем або доповідачем. Займенники він та вона (англійською he and she) є займенниками третьої особи, спеціалізованими за гендером. Займенник вони (they) є гендерно-нейтральним і може стосуватись як декількох особ будь-якої статі, так і, неформально, однієї особи (без специфікації її/його гендеру)<ref [[http://name="Johnson.%20English%20has%20a%20traditional%20solution%20to%20gender-neutral%20pronouns%20"/%20Johnson.%20//%20The%20Economist.%20–%202017. 8]]>.
==== '''Граматична структура гендерно-нейтральної мови''' ====
Вживання гендерно-нейтральної мови у багатьох суспільствах ускладнює специфіка граматичної структури мови.
Загалом, мовні системи можна поділити на три категорії. Перша група включає у себе мови, які не передбачають вживання гендерно-диференційованих займенників (наприклад, мови Східної АзіАзії). До другої групи належать ті мови, для яких гендерно-диференційовані займенники є частиною традиційної гендерної граматичної системи (більшість [[Індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]]). У таких мовах більшість іменників та прикметників мають жіночий та чоловічий [[Рід (мовознавство)|роди]] та специфічні закінчення. Третя категорія є суміжною, вона складається з мов, які мають гендерно-диференційовані займенники, проте не мають традиційної гендерної системи у граматиці та дотримується вживання «природного гендеру». До мов третьої групи належить англійська мова, яка має займенники третьої особи, специфічні для певної статі (він/вона), проте не має гендерно-диференційованих закінчень (-ав/-ала)<ref [[http://name="Audring%20J.%20Gender%20assignment%20and%20gender%20agreement{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}:%20Evidence%20from%20pronominal%20gender%20languages%20"/%20Jenny%20Audring.%20//%20Morphology.%20–%202008.%20–%20№18.%20–%20С.%2093–116. 9]]>.
Для мов з гендерно-диференційованими займенниками третьої особи складнощі у використанні гендерно-нейтральної мови виникають у ситуаціях, коли необхідно звернутись до особи, стать якої є невідомою або невизначеною. У таких ситуаціях зазвичай використовується займенник чоловічого роду, часто з метою підтримати нейтралітет. Наприклад, в українській мові до мішаної групи студентів звертатимуться зі словом «студенти», яке стосується представників чоловічої статі, а не зі словами «студентки» або «студентство».
==== '''Види гендерно-нейтральної мови''' ====
Існує декілька підходів до творення «гендерно-нейтральної мови»:
# ПозбавитисьПозбутися вказівок на стать. У рамках цього методу прийнятним є використання нейтрального займенника третьої особи «вони» замість займенників «він» та «вона». Окрім цього, необхідно замінювати гендерно-бінарні слова на зразок «вчитель» та «вчителька» на такі, що не вказують на стать людини, про яку йде мова<ref [[http://Gender%20Neutral%20Language%20in%20Writing%20%5BЕлектронний%20ресурс%5D%20//%20www.name="skillsyouneed.com.%20–%202015.%20–%20Режим%20доступу%20до%20ресурсу:%20https:"//www.skillsyouneed.com/write/gender-neutral-language.html. 10]]>.
# Реструктуризація мови задля уникнення займенників та гендерно-бінарних іменників та прикметників взагалі. Наприклад, «людина, професією якої є навчання дітей, проводить відкритий урок» замість «вчитель/вчителька проводить відкритий урок»<ref [[http://name="Glossar%20zur%20Grünen%20Jugend.%20"//%20Grüne%20Jugend%20Dortmund.%20–%202015{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} 11]]>.
# Введення у мову більшої кількості гендерно-бінарних слів, наприклад, не лише «декан», але і «деканка», «лікар» та «лікарка» тощо<ref [[http://Gender%20Neutral%20Language%20in%20Writing%20%5BЕлектронний%20ресурс%5D%20//%20www.name="skillsyouneed.com.%20–%202015.%20–%20Режим%20доступу%20до%20ресурсу:%20https:"//www.skillsyouneed.com/write/gender-neutral-language.html. 10]]>.
=== '''Гендерно-нейтральна мова в Україні''' ===
[[Гендерна лінгвістика]] вивчає взаємозв’язоквзаємозв'язок між гендером та структурою мови<ref [[http://name="Чуєшкова%20О.%20Становлення%20терміносистеми%20гендерної%20лінгвістики%20"/%20Оксана%20Чуєшкова.%20//%20Українська%20інженерно-педагогічна%20академія.%20–%202016.%20–%20С.%20161–164. 12]]>. При дослідженні структури мови та особливостей вживаної лексики необхідно вивчати не лише особливості граматичної структури, але і контекст утворення цієї мови. Гендерна лінгвістика в Україні пов'язана з вивченням феміністичного дискурсу в літературі. Жіночі персонажі в українській літературі досліджувались такими науковими діячками як [[Агеєва Віра Павлівна|Віра Агеєва]], [[Гундорова Тамара Іванівна|Тамара Гундорова]], [[Павличко Соломія Дмитрівна|Соломія Павличко]] та інших дослідниць та дослідників зі сфери літературознавства<ref [[http:name="Марценюк2018"//Марценюк%20Т>.%20Чому%20не%20варто%20боятися%20фемінізму%20/%20Тамара%20Марценюк.%20–%20Київ:%20Комора,%202018.%20–%20328%20с. 17]].
Державний статус української мови було визнано у 1989 році ще в часи [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]], а в 1996 році роль української мови як єдиної державної мови в Україні була закріплена статтею 10 [[Конституція України|Конституції України]]. Деякі дослідники підкреслюють, що на розвиток сучасної української мови значним чином вплинули політичні та економічні події часу та історії України загалом. Наприклад, у часи роздробленості сформувалось підґрунтя для виникнення великої кількості [[Діалекти української мови|діалектів]], присутніх в українській мові зараз<ref [[http://name="Bilaniuk%20L.%20Gender,%20language%20attitudes,%20and%20language%20status%20in%20Ukraine%20"/%20Laada%20Bilaniuk>.%20//%20University%20of%20Washington.%20–%202003.%20–%20С.%2047–78. 13]].
Для вивчення гендерної структури мови важливим є вплив радянської ідеології. У часи СРСР у суспільстві існували специфічні рольові контракти, які регулювали позицію та роль жінок у суспільстві. Загалом, можна виділити офіційний контракт, який розглядає жінку як працюючу матір, що поєднує денну роботу з піклуванням про родину, повсякденний контракт, який регламентує більшу залученість жінки до хатніх справ, та тіньовий контракт, до якого входить те, що у суспільстві вважалось [[Девіація (соціологія)|девіацією]], наприклад, [[гомосексуальність]], [[проституція]] тощо<ref [[http://name="Темкина%20А.,%20Роткирх%20А.%20Советские%20гендерные%20контракты%20и%20их%20трансформация%20в%20современной%20России%20"//%20Социс>.%20–%202002.%20–%20№%2011.%20–%20С.%204-15. 14]].
Хоча зараз існують тенденції до відходження від способів взаємодії, укладених у той час, деякі з них залишаються вкоріненими у мові. Найбільш гендерно-поляризованим інститутом залишається [[ринок праці]]. Найбільше це проявляється у розділенні професій на "«жіночі"» та "«чоловічі" [[http://Марценюк%20Т.,%20Плахотнік%20О.%20Гендерова%20робота{{Недоступне»<ref посилання|datename=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}:%20як%20ринок%20праці%20та%20хатня%20робота%20конструюють%20гендер%20(Розділ%205)%20"Марценюк2017"//%20Гендер%20для%20медій:%20підручник%20із%20гендерної%20теорії%20для%20журналістики%20та%20інших%20соціогуманітарних%20спеціальностей%20/%20за%20ред.%20М.%20Маєрчик,%20О.%20Плахотнік,%20Г.%20Ярманової%20%5B3%20видання,%20випр.%20і%20доп.%5D.%20–%20Київ:%20Критика,%202017.%20–%20С.%2077-96. 16]]>. Таким чином, певні професії все ще асоціюються саме з жіночою або чоловічою працею. Такі професії як шахтар, поліцейський, науковець асоціюються у людей саме з чоловіками, а посади бухгалтера або вчителя – — з жінками. Окрім цього, існує тенденція до використання певних «гендерованих» прикметників при описі цих професій. Наприклад, вчителька має бути «доброю, дбайливою», а поліцейський — – «мужнім, сміливим» тощо.
Окрім цього, впровадження гендерно-нейтральної мови в Україні ускладнюється специфікою граматичної структури мови загалом. Українська мова, так само як [[Російська мова|російська]], [[Польська мова|польська]], [[Німецька мова|німецька]] тощо, має «гендеровану» систему [[Відмінок|відмінювання]]. Так, в українській мові на відміну від, наприклад, англійської мови, дієсловам присвоюються закінчення залежно від статі адресата (наприклад, «він/вона сказав/сказала» та «ти зробив/зробила» на противагу англійським “he«he/she said”said» та “you«you did”did»).
Специфіка лінгвістичної структури української мови робить запровадження першого та другого типів гендерно-нейтральної мови майже неможливим, оскільки потребує кардинальної реструктурації мови. Проте, третій тип гендерно-інклюзивної мови у останні роки{{Коли}} стає все більш популярним. Все частіше у наукових та публіцистичних працях і, навіть, у повсякденній мові використовуються так звані [[фемінітиви –]] — іменники, до яких додаються суфікси –к–, –ин– або –иц– для утворення «жіночого» аналога для професій, назв та прикметників, які існують лише у чоловічому роді. Наприклад, директор – — директорка, лікар – — лікарка, підприємець – — підприємиця, видавець – — видавчиня, тощо<ref [[http://name="Ящук%20Н.%20Фемінітиви%20в%20українській%20мові%20%5BЕлектронний%20ресурс%5D%20"/%20Н>.%20Ящук%20//%20Вінницький%20національний%20технічний%20університет.%20–%202017.%20–%20Режим%20доступу%20до%20ресурсу:%20http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/17666. 15]].
== Примітки ==
Незважаючи на перепони, зумовлені історичними та лінгвістичними особливостями формування української мови, гендерно-нейтральна мова стає все більш розповсюдженою у всьому світі та на території України.
{{reflist|refs=
#<ref name="EP">Gender -neutral language in the European Parliament. [Електронний ресурс] // Nonbinary.orgEuropean Parliament. – 20192018. –- Режим доступу до ресурсу: httpshttp:// nonbinarywww. wikieuroparl.europa.eu/ wikicmsdata/ Gender_neutral_language151780/GNL_Guidelines_EN. pdf</ref>▼=== Список використаних джерел ===
#<ref name="Fowler">Fowler H. Fowler's Dictionary of Modern English Usage / H. Fowler, J. Butterfield. – Oxford: Oxford University Press, 2015. – 899 с. </ref>▼
#<ref name="Nonbinary">Gender- neutral language in the European Parliament. [Електронний ресурс] // European ParliamentNonbinary.org. – 20182019. -– Режим доступу до ресурсу: httphttps://wwwnonbinary.europarl.europa.euwiki/cmsdatawiki/151780Gender_neutral_language.</GNL_Guidelines_EN.pdfref>
#<ref name="Jacobson">Jacobson C. Some Notes on Gender-Neutral Language [Електронний ресурс] / Carolyn Jacobson. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://www.slideserve.com/stian/some-notes-on-gender-neutral-language. </ref>▼▲# Fowler H. Fowler's Dictionary of Modern English Usage / H. Fowler, J. Butterfield. – Oxford: Oxford University Press, 2015. – 899 с.
#<ref name="Бем">Бем С. Линзы гендера: Трансформация взглядов на проблему / Пер. с англ. – М.: « РоссийскаяполитическаяРоссийская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – Введение (С. 33-36), Глава 3. Андроцентризм (С. 77-81). </ref>▼▲# Gender neutral language [Електронний ресурс] // Nonbinary.org. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://nonbinary.wiki/wiki/Gender_neutral_language.
#<ref name="Ярская-Смирнова">Ярская-Смирнова Е. Возникновение и развитие гендерных исследований в США и Западной Европе // Ведение в гендерные исследования. Ч. 1: Учебное пособие / Под ред. И.А.Жеребкиной. – 2001. – С. 17-48. </ref>▼▲# Jacobson C. Some Notes on Gender-Neutral Language [Електронний ресурс] / Carolyn Jacobson. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://www.slideserve.com/stian/some-notes-on-gender-neutral-language.
#<ref name="Dvorsky">Dvorsky G. Postgenderism: Beyond the Gender Binary / G. Dvorsky, J. Hughes. // Institute for Ethics and Emerging Technologies. – 2008. </ref>▼▲# Бем С. Линзы гендера: Трансформация взглядов на проблему / Пер. с англ. – М.: «Российскаяполитическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – Введение (С. 33-36), Глава 3. Андроцентризм (С. 77-81).
#<ref name="Johnson">Johnson. English has a traditional solution to gender-neutral pronouns / Johnson. // The Economist. – 2017. </ref>▼▲# Ярская-Смирнова Е. Возникновение и развитие гендерных исследований в США и Западной Европе // Ведение в гендерные исследования. Ч. 1: Учебное пособие / Под ред. И.А.Жеребкиной. – 2001. – С. 17-48.
#<ref name="Audring">Audring J. Gender assignment and gender agreement: Evidence from pronominal gender languages / Jenny Audring. // Morphology. – 2008. – №18. – С. 93–116. </ref>▼▲# Dvorsky G. Postgenderism: Beyond the Gender Binary / G. Dvorsky, J. Hughes. // Institute for Ethics and Emerging Technologies. – 2008.
#<ref name="skillsyouneed">Gender Neutral Language in Writing [Електронний ресурс] // www.skillsyouneed.com. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://www.skillsyouneed.com/write/gender-neutral-language.html. </ref>▼▲# Johnson. English has a traditional solution to gender-neutral pronouns / Johnson. // The Economist. – 2017.
#<ref name="Glossar">Glossar zur Grünen Jugend. // Grüne Jugend Dortmund. – 2015. </ref>▼▲# Audring J. Gender assignment and gender agreement: Evidence from pronominal gender languages / Jenny Audring. // Morphology. – 2008. – №18. – С. 93–116.
#<ref name="Чуєшкова">Чуєшкова О. Становлення терміносистеми гендерної лінгвістики / Оксана Чуєшкова. // Українська інженерно-педагогічна академія. – 2016. – С. 161–164. </ref>▼▲# Gender Neutral Language in Writing [Електронний ресурс] // www.skillsyouneed.com. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://www.skillsyouneed.com/write/gender-neutral-language.html.
#<ref name="Bilaniuk">Bilaniuk L. Gender, language attitudes, and language status in Ukraine / Laada Bilaniuk. // University of Washington. – 2003. – С. 47–78. </ref>▼▲# Glossar zur Grünen Jugend. // Grüne Jugend Dortmund. – 2015.
#<ref name="Темкина">Темкина А., Роткирх А. Советские гендерные контракты и их трансформация в современной России // Социс. – 2002. – № 11. – С. 4-15. </ref>▼▲# Чуєшкова О. Становлення терміносистеми гендерної лінгвістики / Оксана Чуєшкова. // Українська інженерно-педагогічна академія. – 2016. – С. 161–164.
#<ref name="Ящук">Ящук Н. Фемінітиви в українській мові [Електронний ресурс] / Н. Ящук // Вінницький національний технічний університет. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/17666. </ref>▼▲# Bilaniuk L. Gender, language attitudes, and language status in Ukraine / Laada Bilaniuk. // University of Washington. – 2003. – С. 47–78.
#<ref name="Марценюк2017">Марценюк Т., Плахотнік О. Гендерова робота: як ринок праці та хатня робота конструюють гендер (Розділ 5) // Гендер для медій: підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей / за ред. М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманової [3 видання, випр. і доп.]. – Київ: Критика, 2017. – С. 77-96. </ref>▼▲# Темкина А., Роткирх А. Советские гендерные контракты и их трансформация в современной России // Социс. – 2002. – № 11. – С. 4-15.
#<ref name="Марценюк2018">Марценюк Т. Чому не варто боятися фемінізму / Тамара Марценюк. – Київ: Комора, 2018. – 328 с. </ref>▼▲# Ящук Н. Фемінітиви в українській мові [Електронний ресурс] / Н. Ящук // Вінницький національний технічний університет. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/17666.
}}
▲# Марценюк Т., Плахотнік О. Гендерова робота: як ринок праці та хатня робота конструюють гендер (Розділ 5) // Гендер для медій: підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей / за ред. М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманової [3 видання, випр. і доп.]. – Київ: Критика, 2017. – С. 77-96.
▲# Марценюк Т. Чому не варто боятися фемінізму / Тамара Марценюк. – Київ: Комора, 2018. – 328 с.
[[Категорія:Стать]]
| 