Перший поділ Вірменії: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Лапчук (обговорення | внесок) Створено шляхом перекладу сторінки «Первый раздел Армении» |
Лапчук (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Roman-Persian_Frontier,_5th_century.png|праворуч|міні|350x350пкс| Римо-перський кордон за договором 387 року ]]
'''Перший розділ Вірменії'''
== Передісторія ==
Умови [[Нісібіський мирний договір (363)|договору 363 року]] в тій частині, в якій вони стосувалися Вірменії, ймовірно, не були достатньо конкретними. Первісне свідоцтво Амміана явно вказувало, що Рим відмовлявся тільки від свого права захищати [[Аршак II (цар Великої Вірменії)|Аршака II]], проте з подальшої оповіді можна припустити, що ця умова поширювалася і на його наступника [[Пап (цар Великої Вірменії)|Папа]]. Про те, що відмова Риму від участі в вірменських справах мала більш широкий характер, свідчать також хроніка [[Зосим
Однак надії на міцний мир не справдилися. [[Шапур II]] відчував себе зв'язаним зобов'язаннями за договором 363 року тільки за життя [[Йовіан|Іовіана]]. Коли римський імператор помер в наступному році, він відновив свою агресивну політику. Основним джерелом
Захопивши Аршака, Шапур став прагнути повного підпорядкування Вірменії та введення в ній [[Зороастризм|вогнепоклонства]]. Він став також втручатися у справи [[Царство Іберія|Іберії]], вигнав поставленого Римом Саурмага II
Нарешті, в 371<ref>{{Книга|автор=F. Reiche|Заголовок=Chronologie der letzten 6 Bücher des Ammianus Marcellinus|місце=Liegnitz|видавництво=Drück von Adolf Niegisch|рік=1889|pages=29|allpages=74}}</ref> році Валент прийняв рішення надати військову підтримку Папі, відправивши [[Коміт|коміта]] [[Флавій Арінфей|Арінфея]] з військом «щоб надати допомогу вірменам в разі, якщо перси зроблять спробу потривожити країну повториним нападом». В результаті Пап зміг зайняти трон, захоплені персами фортеці були повернуті, а римські гарнізони розмістилися по всій Вірменії{{Sfn|Baynes|1910|с=639}}. Іверія була розділена на дві частини, одна з яких була віддана вигнаному раніше Саурмагу, який повернувся з дванадцятьма легіонами Теренція, а інша залишилася в Аспакура. З приводу Вірменії Шапур заявив протест, стверджуючи, що надана вірменам підтримка суперечила договору 363 року.
У 372 році вірменський полководець Мушег напав на територію Персії і захопив табір Шапура в [[Атропатена|Атропатені]]. І Фауст і Амміан, обидва згодні в тому, що це була виключно вірменська перемога, і римляни брали участь тільки в розділі здобичі{{Sfn|Baynes|1910|с=639}}. Коли після своєї перемоги Пап став проводити занадто незалежну політику, Валент надав підтримку ворожій царю частині знаті і духівництва, внаслідок чого Пап був зрадницьки вбитий в 374 році. У 387 році Вірменія була розділена і з [[391|391 року]] правителів Західної Вірменії призначав імператор. У 373 році Валент відправив римські війська до кордону, яким під Вагабантою довелося витримати сильний натиск перської кінноти. Армія Шапура на чолі з шахом прибула в Атропатену, в цій же області стали концентруватися вірменські та римські війська. У зіткненнях, які послідували післі цього римсько-вірменські війська здобули ряд перемог{{Sfn|Baynes|1910|с=640}}.
У внутрішніх справах цар Пап прагнув до більшої самостійності. Підтримка царем [[Аріанство|аріанства]] привела до конфлікту з [[Католикос усіх вірмен|католикосом]] [[Святий Нерсес|Нерсесом]] і смерті останнього. Після того, як [[Кесарія Палестинська|Кесарія]] відмовилася затвердити кандидатуру, запропоновану царем, він почав обмежувати права і привілеї церкви і схилятися до відновлення язичництва. Запрошений Валентом в [[Тарс]], Пап був поміщений під варту, але зумів втекти. Імператор, який втратив довіру до Папи, наказав убити його{{Sfn|Baynes|1910|с=641}}.
== Розділ ==
Після цих подій Шапур вирішив вдатися до дипломатичного вирішення конфлікту і запропонував розділити Вірменію й Іберію. Переговори проходили в 375 і 376 роках і не привели до укладення угоди. У 377 році Валент збирався почати кампанію проти Персії, проте вторгнення [[Готи|готів]] змусило вивести легіони з Вірменії. Залишивсь без підтримки [[Вараздат]] був убитий, а влада перейшла до рук проперсидськи налаштованого Мануїла Маміконяна.
Після смерті Мануїла зацарював [[Аршак III]], син Папа, демонстрував вірність християнській ортодоксії й імператору [[Феодосій Великий|Феодосію Великому]]. Однак, оскільки велика частина знаті схилялася до авторитету [[Шапур III|Шапура III]], підтримуваний останній аршакідський принц [[Хосров IV]] запанував у Вірменії, а Аршаку довелося тікати під захист Риму. Однак конфлікт, що виник вдалося вирішити дипломатичними засобами. У 386 році посольство Шапура досягло [[Константинополь|Константинополя]], а [[Стиліхон]] прибув в Ктесифон. Старий проект розділу Вірменії було реанімовано
== Наслідки ==
== Див. також ==
*
▲* [[Зухабська угода|Третій розділ Вірменії]]
* [[
▲* [[Східна Вірменія]]
== Примітки ==
Рядок 33 ⟶ 32:
== Література ==
* {{Книга|автор=[[Аммиан Марцеллин]]|Заголовок=Римская история|відповідальний=Пер. Ю. А. Кулаковского и А. И. Сонни под ред. Л. Ю. Лукомского|місце=СПб.|видавництво=Алетейя|рік=1994|серія=Серия «Античная библиотека». Раздел «Античная история»|сторінок=558|тираж=5000}}
* {{Книга|автор=[[Фавстос Бузанд]]|Заголовок=История Армении|відповідальний=Пер. с др.-арм. и коммент. М. А. Геворгяна. Под ред. С. Т. Еремяна. Вступит, ст. Л. С. Хачикяна|місце=Ереван|рік=1953}}
Рядок 40 ⟶ 38:
=== Дослідження ===
* {{Стаття|author=N. H. Baynes|title=Rome and Armenia in the fourth century|language=en|видання=The English Historical Review|place=New York-Bombay-Calcutta|date=1910|том=XXV|pages=625-643|ref=Baynes}}
* {{Книга|автор=Lenski N. E.|Заголовок=Failure of empire: Valens and the Roman state in the fourth century A.D|видавництво=University of California Press|рік=2002|allpages=454|isbn=0-520-23332-8}} century AD {{Книга|автор=Lenski N. E.|Заголовок=Failure of empire: Valens and the Roman state in the fourth century A.D|видавництво=University of California Press|рік=2002|allpages=454|isbn=0-520-23332-8}}
▲* {{Стаття|author=N. H. Baynes|title=Rome and Armenia in the fourth century|language=en|видання=The English Historical Review|place=New York-Bombay-Calcutta|date=1910|том=XXV|pages=625-643|ref=Baynes}}
* Даніелян Е.
▲* {{Книга|автор=Lenski N. E.|Заголовок=Failure of empire: Valens and the Roman state in the fourth century A.D|видавництво=University of California Press|рік=2002|allpages=454|isbn=0-520-23332-8}} century AD {{Книга|автор=Lenski N. E.|Заголовок=Failure of empire: Valens and the Roman state in the fourth century A.D|видавництво=University of California Press|рік=2002|allpages=454|isbn=0-520-23332-8}}
▲* Даніелян Е. Л. Рік розділу Вірменії. 387 або 385? // Історико-філологічний журнал АН АрмССР. 1980. № 1.
[[Категорія:387]]
[[Категорія:Велика Вірменія]]
|