Кам'янське: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
MaryankoBot (обговорення | внесок)
правопис, §11: правило милозвучності. У вживається після коми перед приголосною за допомогою AWB
Рядок 61:
'''Кáм'янське'''<ref>{{Citation|last=Незалежне Павлоградське телебачення|title=1991 рік, День Павлограда, виступ В. Чорновола|date=2015-05-30|url=https://www.youtube.com/watch?v=FgS8NA5FjKs&feature=youtu.be&t=4m52s|accessdate=2018-08-31}}</ref> або '''Кам'янське́''' (у [[1936]]—[[2016]] роках&nbsp;— '''Дніпродзержи́нськ''')&nbsp;— [[місто]] обласного значення [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. Населення за даними [[Державна служба статистики України|Держстату України]] станом на [[1 січня]] [[2019]] року складало {{Formatnum:233358}} осіб.
 
Є адміністративним центром [[Кам'янська міська рада (Дніпропетровська область)|Кам'янської міської ради]], ву яку, крім того, входять [[селище міського типу|смт]] [[Карнаухівка (смт)|Карнаухівка]] і селище [[Світле (Кам'янська міська рада)|Світле]].
 
== Географія ==
Рядок 185:
* [[Заводський район (Кам'янське)|Заводський]]
* [[Південний район (Кам'янське)|Південний]] (до якого також належить Світле).
 
* Селище [[Карнаухівка (смт)|Карнаухівка]] (раніше підпорядковувалось [[Південний район (Кам'янське)|Південному району]] (Статут територіальної громади міста Кам'янського, стаття 5)).
 
Рядок 226 ⟶ 225:
Станом на [[1859]] рік Кам'янське було державним селом й відносилося до 1-го стану Катеринославського повіту зі становою квартирою у [[Романкове]]. Тут було 382 подвір'я, 1 православна церква й мешкало 2927 осіб.<ref>{{снмрі}}</ref>
 
Розвиток села пожвавився у другій половині [[XIX століття]], ву період індустріалізації [[Російська імперія|Російської імперії]]. У Кам'янському з'являються [[кузня|кузні]], [[олійниця|олійниці]], крамниці, [[млин]]и.
 
У [[1880-ті|1880-х]] роках, після спорудження [[Катерининська залізниця|Катерининської залізниці]], яка проходила поблизу і з'єднувала [[Донецький вугільний басейн|Донбас]] із [[Криворізький залізорудний басейн|Кривбасом]], у Кам'янському починає розвиватися промисловість.
Рядок 288 ⟶ 287:
У післявоєнні роки роботу промислових підприємств було відновлено. У [[1948]] році збудовано засекречене підприємство [[Оборонно-промисловий комплекс|ВПК]] «завод №&nbsp;906» (згодом&nbsp;— [[Придніпровський хімічний завод]]), що займався переробкою уранової руди для атомної зброї. У 1952 році добудовано другий коксохімічний завод, а у [[1956]] році розпочалось будівництво [[Середньодніпровська ГЕС|Середньодніпровської ГЕС]] (перший струм станція дала у 1964 році). Також збудовано чавуноливарний завод, другий хлібозавод, завод «Буддеталь», «Авторемзавод». У [[1980-ті]] роки було збудовано завод електообчислюваних матеріалів.
 
Поруч з [[Середньодніпровська ГЕС|Середньодніпровською ГЕС]] було новий житловий масив [[Селище Дніпробуд (Кам'янське)|селище Дніпробуд]]. Впродовж [[1950-ті|1950-х]] років було зведено центральний проспект Леніна (з [[2016]] року&nbsp;— [[Проспект Свободи (Кам'янське)|проспект Свободи]]) зі сквером. З [[1957]] по [[1964]] роки збудовані квартали багатоповерхівок південно-західної частини міста, що згодом отримали назву [[Черемушки (Кам'янське)|Черемушки]]. У [[1974]]—[[1985]] роках на лівому березі [[Дніпро|Дніпра]] було збудовано багатоповерхівки житлового масиву [[Лівий Берег (Кам'янське)|Лівий Берег,]] частина якого розташувалась на місці колишнього села [[Кваки (Петриківський район)|Кваки]]. Одночасно впродовж [[1970-ті|1970-х]] років, ву зв'язку з розширенням промислового майданчика металургійного заводу, було знесено частину старих районів міста: більшу частину колишнього села, вулиці Базарний узвіз, Поштову, Пивовара тощо.
{{multiple image
| align = right
Рядок 551 ⟶ 550:
 
== Релігія ==
[[Християнство|'''[[Християнство]]''']]
 
[[Православна церква України|Православная церква України]]
 
У Кам'янському існує багато православних церков.
Рядок 566 ⟶ 565:
 
У Кам'янському проживають багато мусульман, серед них&nbsp;— [[азербайджанці]], [[татари]], [[Дагестанці в Україні|дагестанці]], [[українці]].
 
 
 
<br/>
Рядок 656 ⟶ 653:
* [[Слюсар Ірина Дмитрівна]] (* 1982)&nbsp;— радянська та українська спортсменка-спринтерка, спеціалізувалася в бігу на 60, 100, 200 і 400 метрів, естафетному бігу 4×100 метрів й естафетному бігу 4×400 метрів.
* [[Ткач Андрій Євгенович]] (1980—2015)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник [[Війна на сході України|російсько-української війни]].
* [[Удовицький Ігор Миколайович]] (1973—2014)&nbsp;— старший сержант Збройних сил України, учасник [[Війна на сході України|російсько-української війни (з [[]]2014]]) року]].
* [[Шаго Євген Петрович]]&nbsp;— народний депутат України.
* [[Шевченко Володимир Олексійович]] (1972—2014)&nbsp;— молодший сержант Збройних сил України, [[Війна на сході України|російсько-української війни]].
Рядок 678 ⟶ 675:
* [[Смирнов Семен Сергійович]]&nbsp;— голова Дніпродзержинського міськвиконкому в 1948—1961 роках.
* [[Стовба Олександр Іванович]] (1957—1980)&nbsp;— український російськомовний поет, учасник Афганської війни.
* [[Чабан Микола Петрович]]&nbsp;— український [[журналіст]], [[публіцист]] і [[краєзнавець]] Дніпропетровської області. [[Заслужений журналіст України]] (2007). Працював у газеті «Дзержинець» у 1980&nbsp;— х роках.
* [[Ясюкович Ігнатій Ігнатович]]&nbsp;— директор&nbsp;— розпорядник [[Дніпровський металургійний комбінат|Дніпровського заводу]] в с. Кам'янському у 1889—1903 роках.
* [[Ясюкович Станіслав|Ясюкович Станіслав Ігнатович]]&nbsp;— польський державний діяч періоду [[Друга світова війна|Другої світової війни]], репресований [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]].
Рядок 721 ⟶ 718:
}}
{{Authority control}}
 
{{DEFAULTSORT:Кам'янське}}
 
{{ВП-портали|Дніпровщина|Україна|Туризм|Географія|колір=1}}
Рядок 731 ⟶ 726:
[[Категорія:Міста, перейменовані в рамках декомунізації]]
[[Категорія:1750 в Україні]]
 
{{DEFAULTSORT:Кам'янське}}