Вільня: відмінності між версіями

'''Ві́льня''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], ву [[Коростишівський район|Коростишівському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]].

Протягом 1648—1660&nbsp;рр. Вільня входила до складу [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]] української держави [[Військо Запорозьке]]. До «Реєстру Війська Запорозького 1649 року» вписано 19 осіб козацького стану, що мешкали в Вільні. Вона була тоді сотенним містечком. Вільнянським сотником був тоді Яків Гаврусенко. Коли у лютому 1657&nbsp;р. через Брусилів, їдучи до Гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] в [[Чигирин]], проїжджав [[Парчевич Петро|Петро Парчевич]], то він у своїх записках назвав Брусилів першим «городом», який йому зустрівся після виїзду з [[Корець|Корця]]. Тобто весь простір між [[Корець|Корцем]] і Брусиловом був тоді пусткою, а саме там і мала б бути Вільня. Отже на той час вона була пусткою і Вільнянська сотня також не існувала. Після 1660&nbsp;р. Вільня була зайнята військами [[Республіка Двох Народів|Речі Посполитої]]. У травні 1665&nbsp;р. Вільнею заволодів повстанський отаман [[Децик Дацко Васильович|Данило Васильович]], який звав себе «овруцьким полковником» і узгоджував свої дії з московським урядом. Проте після його відступу до Києва у листопаді 1665&nbsp;р. Вільнею знову заволоділи війська [[Республіка Двох Народів|Речі Посполитої]]<ref> Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1.&nbsp;— К.: [[Стікс (видавництво)|Видавництво «Стікс»]], 2007</ref>

21 листопада 1921&nbsp;р. через Вілію, вертаючись з [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]], проходила Подільська група (командувач [[Чорний Сергій Іванович|Сергій Чорний]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]]<ref> Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року.&nbsp;— Київ: [[Стікс (видавництво)|Видавництво «Стікс»]], 2011 </ref>.