Погляди Тараса Шевченка щодо релігії: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Amakuha (обговорення | внесок) |
Amakuha (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
'''Погляди [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] щодо релігії''' залишаються одним з найбільш контроверсійних питань у [[шевченкознавство|шевченкознавстві]].<ref name="nx18"/>
Творчість Шевченка впродовж всього його життя, зокрема його листи і записи у [[Щоденник Тараса Шевченка|«Щоденнику»]], всіяні зверненнями до Бога, пронизані християнським світосприйняттям та зацікавленням до тем церкви й віри.<ref name="nx">''Степовик Д.'' Наслідуючи Христа…
Водночас Шевченкова творчість не дає однозначної відповіді, як він ставився до Бога, до церкви і до релігії загалом. Таким чином оцінки релігійності Шевченка варіюють від образу упокореного [[Християни|християнина]], до суперечності його зовнішньої набожності «епікурейському» способу життя, і аж до оцінок постаті Шевченка як «[[Блюзнірство|богохульника]]» [[Російська православна церква|Російською православною церквою]] та як [[Атеїзм|«атеїста»]] комуністичною ідеологією [[Радянський Союз|Радянського Союзу]].<ref name="nx18">''Степовик Д.'' Наслідуючи Христа… — С. 18.</ref>
Рядок 20:
=== Архієпископ Харківський й Охтирський Арсеній ===
Архієпископ харківський й охтирський Арсеній вказував харківському губернаторові, а той у свою чергу — начальникові головного управління в справах друку, що «Кобзар», зокрема його твори «Марія», «Царі», «Саул», «Молитва», «Сон», «Юродивий», пройнятий наскрізь злісно-революційним духом як проти християнської віри, так і щодо царської влади. Архієпископ радив негайно вилучити зі складу Харківської губернської земської управи «Кобзар», щоб той не потрапив в народні бібліотеки-читальні, школи й для продажу серед населення.<ref>[http://ukrainian-ateism.blogspot.com/2013/12/6-1981.html Церква проти Т. Г. Шевченка] // [[Людина і світ (журнал)|Людина і світ]]. — 1981. — № 6.</ref>
=== Митрополит Василь ===
Рядок 55:
== Творчість Шевченка ==
У «Кобзарі» слово [[Бог]] згадується 1281 раз. Із 230-ти творів «Кобзаря» є 25 суто релігійних.{{джерело|дата=травень 2020}}
=== Давидові псалми ===
Рядок 125 ⟶ 114:
==== Вірш «[[Чи не покинуть нам, небого]]» ====
«Чи не покинуть нам, небого…» — останній вірш Тараса Шевченка, записаний 14–15 лютого 1861, за 12 днів до смерті поета.<ref name="chyne">[http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2167.htm Чи не покинуть нам, небого…] // Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 372—373; 760—761.</ref><ref>[[s:Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/403]]: ''На подлиннику під первою ёго половиною (після стиха: Славою святою), стоїть »14 Февраля«; під другою половиною дня не означено''</ref> Уривок з вірша:
: ''Помолимось Богу,
: ''Та й рушимо тихесенько
Рядок 173 ⟶ 162:
==== Вірш «Світе ясний!» ====
У вірші «[[Світе ясний!]]» (27 червня 1860) поет переосмислив
Журнал «[[Радянська школа (журнал)|Радянська школа]]» наводить таку інтерпретацію вірша: «„Світ ясний“ затьмарили церковники молитвами, біблійними легендами, безглуздими „чудами“, закрили багряницями, приголомшили розп'яттям. І поет вірить, що в суспільстві буде ліквідовано культ церкви і люди будуть»:<ref>[http://books.google.com.ua/books?id=8ZvkAAAAMAAJ&q=закрили+багряницями&dq=закрили+багряницями&hl=uk&sa=X&ei=b4zGUvPcMYOUhQfHzYHwBg&ved=0CD4Q6AEwAg Журнал «Радянська школа»]. — 1964. — № 1 (січень).</ref>
Рядок 221 ⟶ 210:
Так, у листі до родини Родзянків від [[23 жовтня]] [[1845]] із [[Миргород]]а Шевченко пише, що «страшно застудився», і що «якби не Біблія, можна було б зійти з глузду». Далі він пише, що дочитує Біблію, а потім почне читати її наново. Закінчує лист словом «[[Амінь]]».<ref>[http://litopys.org.ua/shevchenko/shev601.htm 30. До А. Г. та Н. Я. Родзянків] // Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 6. — С. 11—56.</ref> Саме в той період Шевченко починає переклад українською «[[Давидові псалми (Шевченко)|Давидових псалмів]]».<ref name="nx"/>
У листі до Максимовича (1858): «Молю Господа Милосердного послать тобі долголєтіє і
До Лизогуба (1848): «Буду молитись, щоб Бог послав тобі такую радість, як послав Він мені через тебе».
Рядок 247 ⟶ 236:
{{Виписка|В требнику Петра Могили є молитва, що освячує назване чи хрестове братство. В найновішому требнику цю істинно християнську молитву замінено молитвою про вигнання нечистого духу із одержимого цією вдаваною хворобою і про очищення посуду, споганеного мишею. Це навіть і не язичницькі молитви. Богомудрі пастирі церкви до XIX століття силкуються прищепити XII століття. Пізненько спохватились.
{{oq|ru|В требнике Петра Могилы есть молитва, освящающая нареченное или крестовое братство. В новейшем требнике эта истинно христианская молитва заменена молитвою о изгнании нечистого духа из одержимого сей мнимой болезнию и о очищении посуды, оскверненной мышью. Это даже и не языческие молитвы. Богомудрые пастыри церкви к девятнадцатому веку стараются привить двенадцатый век. Поздненько спохватились.}}}}
У «Щоденнику» у нотатках за 26 червня Шевченко пише: «О, як солодко, як невимовно солодко вірити в це прекрасне майбутнє! Я був би байдужий, холодний атеїст, якби не вірив у цього прекрасного Бога, == Спогади про Шевченка ==
|