Хвороби рослин: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 31:
 
 
 
 
<br />
== Запобігання ==
Заходи боротьби спрямовані насамперед на запобігання хворобам: дотримання законів землеробства і агротехніки, створенням цим самим найкращих умов для росту і розвитку сільськогосподарських культур, вирощування стійких до хвороб сортів і [[Гібрид|гібридів]], створення здорового посівного і садивного матеріалу, застосування біологічних, фізичних, механічних і хімічних засобів захисту рослин, додержання карантинних заходів.
 
При промисловому виробництві посадочного матеріалу головною проблемою є низкий процент виживання на етапі кліматичної інтеграції й слабкий ріст адаптованих мікророслин після висадження у відкритий ґрунт. Покращити мінеральне живлення й підвищити стійкість рослин до водного стресу може використання симбіотичних мікроорганізмів, які присутні у природних умовах проростання.
 
=== Мікоризація ===
Мікоризація є зараженням рослин культурами мікоризних грибів. Цей прийом підвищує приживання, урожайність та стійкість рослин. Більшість видів наземних рослин (80-90%) здатне до симбіотичної взаємодії із грибами відділу Glomeromycota, з представниками якого рослини утворюють арбускулярну мікоризу (АМ). Утворюючи симбіоз із корінням рослин, гіфи гриба збільшують площу абсорбції кореневої системи, завдяки чому у декілька разів підвищується всмоктувальна здатність, а мінеральні речовини надходять всередину кореня у легкозасвоюваній формі. Мікоризація коріння рослин може пригнічувати ріст й розвиток корневих патогенних мікроорганізмів: ґрунтових грибів й бактерій. Після інокуляції [[Арбускулярна мікориза|АМ]] підвищувалася стійкість томату до зараження Fusarium oxysporum та Pseudomonas syringae, a [[Казуарина|казуарини]] - до зараження Fusarium vesicibesum. Розрізняють специфічні й неспецифічні механізми пригнічення мікоризними грибами патогенних організмів. Неспецифічні ефекти пов'язані із покращенням мінерального живлення рослини-господаря. Специфічна дія заснована на змінах, які зачіпають склад ризосферної мікрофлори, секреторну активність й анатомію (лігніфікація й суберинізація тканин) коріння, реалізацію захисних реакцій рослини<ref>{{Cite book|title=Николай Битюцкий - Минеральное питание растений.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.
 
АМ-гриби розповсюджені усюди, вони добре розвиваються у широкому діапазоні кислотності ґрунтів, температури, вологості та аерації. Арбускулярна мікориза здійснює загальностимулюючу дію на рослини, збільшує активність фотосинтезу, покращує водний статус й мінеральне живлення, впливає на фітогормональний статус, підвищує стійкість рослин до патогенів. АМ-гриби сприяють переведенню живильних речовин, зокрема фосфору та мікроелементів, у форми, доступні для рослин.
{| class="wikitable"
|+Інокуляція in vitro
!Види АМ-рибів
!Рослини
|-
|Glomus epigaeum
|Яблуня
|-
|Glomus fasciculatum, G. caledonium, G. monosporum,
 
G. constrictum, G. occultum, G. vesiforme, G. mosseae,
 
Gigaspora margarita
|Ківі (Actinidia deliciosa),
Виноградна Лоза (Vitis sp.)
|-
|Glomus aggregatum, G.deserticola
|Черешня (Prunus avium),
Спірея (Spiraea vulgaris),
 
Бузок (Syringa japonica)
|-
|Glomus fasciculatum, G. intraradices
|Фініковая пальма (Phoenix dactylifera)
|-
|Glomus mosseae, G. coronatum, G. caledonium
|Алича (Prunus cerasifera)
|-
|Glomus intraradices, G. geosporum
|Суниці (Fragaria ananassa)
|-
|Glomus intraradices, G. macrocarpum, G. mosseae
|Суниці (Fragaria ananassa, F. virginiana, F. vesca)
|-
|Glomus intraradices, G. fasciculatum, G. caledonium, G. monosporum
|Черешня (Prunus avium)
|}
<br />
 
=== Бактеризація ===
Метод бактеризації є не менш ефективним при клональному розмноженні, ніж мікоризація. Як і за мікоризації, симбіотичні бактерії розвиваються на живильному середовищі лише у присутності рослини й не потребують повторної інокуляції. Бактерії роду Pseudomonas стимулюють рыст рослин in vitro, покращують водний обмін, мінеральне живлення, а також підвищують стійкість до патогенних організмів при пересаджуванні. Для бактеризації частіше використовують стимулюючі ріст бактерії родів Pseudomonas, Bacillus, Azospirillum, Azotobacter та інші. Зараження рослин можна проводити як in vitro, так й ex vitro<ref>{{Cite book|title=М.И. Яблонская, М.С. Гинс, М.А. Молчанова - БИОТИЗАЦИЯ РАСТЕНИЙ IN VITRO.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.
 
 
== Див. також ==