Фок (вітрило): відмінності між версіями

З початком раннього Середньовіччя вітрильне озброєння на Середземному морі зазнало фундаментальної трансформації: вживане доти на малих суднах [[латинське вітрило]] повністю витіснило прямі вітрила, які практично не згадувалися аж до XIV століття (проте, вони залишалися панівними в Північній Європі)<ref>[[Лайонел Кессон|Casson, Lionel]] (1995): «Ships and Seamanship in the Ancient World», Johns Hopkins University Press, {{ISBN|978-0-8018-5130-8}}, pp.&nbsp;243–245</ref><ref>Pryor, John H.; Jeffreys; Elizabeth M. (2006): «The Age of the ΔΡΟΜΩΝ. The Byzantine Navy ca. 500—1204», The Medieval Mediterranean. Peoples, Economies and Cultures, 400—1500, Vol. 62, Brill Academic Publishers, {{ISBN|978-90-04-15197-0}}, pp.&nbsp;153–161 {{ref-en}}</ref>. [[Дромон]] (бірема з веслами і латинським озброєнням візантійського флоту), практично завжди мав два вітрила, причому фок був більшим за грот. Довжина фок-щогли оцінюється в 12&nbsp;м&nbsp;— дещо менше, ніж у щогл тодішніх гребних військових суден [[Карл I (король Неаполю)|Карла I Анжуйського]]<ref>Pryor, John H.; Jeffreys; Elizabeth M. (2006): «The Age of the ΔΡΟΜΩΝ. The Byzantine Navy ca. 500—1204», The Medieval Mediterranean. Peoples, Economies and Cultures, 400—1500, Vol. 62, Brill Academic Publishers, {{ISBN|978-90-04-15197-0}}, pp.&nbsp;238f., 244 {{ref-en}}</ref>.

 

 

== Примітки ==