Ферохром: відмінності між версіями

'''Ферохром''' — [[феросплав]], що містить близько 70% [[Cr]] (решта [[Fe]] і приміси). Сировиною для отримання ферохрому служать хромові руди (52–58% [[Cr]]₂[[Кисень|O]]₃). Вуглецевий ферохром (6–8% [[Вуглець|C]]) виплавляють в рудовідновних печах, рафінований ферохром – середнєвуглецевий (0,8–1,5% [[Вуглець|C]]), маловуглецевий (0,1–0,5% [[Вуглець|C]]) і безвуглецевий (0,01–0,06% [[Вуглець|C]]), – в рафінувальних електропечах [[Силікотермія|силікотермічним]] способом, середнєвуглецевий ферохром отримують також в спеціальному конвертері з вуглецевого ферохрому, а безвуглецевий – змішуванням в ковші хромоїзвесткового і силікохромового розплавів. Безвуглецевий ферохром у брикетах отримують зневуглецюванням порошків середнєвуглецевого, що збрикетували, і вуглецевого ферохрому у вакуумній печі при 1380 °С; якщо після закінчення цього процесу піч заповнити азотом, то після деякої витримки утворюється азотований ферохром (близько 6% [[N]]). Ферохром застосовують для леґування сталі, а передільний ферохром – як напівпродукт при виплавці [[силікохром]]у.