ТЕЦ Гожув: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 34:
В 1999-му на ЕС-1 створили парогазовий блок, для якого встановили газову турбіну ABB (отримала номер Т-8) потужністю 54,5 МВт. Через котел-утилізатор Foster Wheeler OUG83/140 (виготовлений філією у польському [[Сосновець|Сосновці]]) її з'єднали з двома вже існуючими паровими турбінами зі станційними номерами Т-4 і Т-5 — шведською DDM-55 потужністю 5 МВт та 3P6-6 з показником 6 МВт.
А в 2017-му стала до ладу черга ЕС-3, котра має сучасний парогазовий блок потужністю 138 МВт. Його обладнали двома газовими турбінами [[Siemens]] SGT-800 (на ТЕЦ позначені як TG-11 і TG-12) потужністю по 50,5 МВт, які через котли-утилізатори Aalborg живлять одну парову турбіну Siemens SST-400 (станційний номер Т-10) потужністю 42 МВт. Теплова потужність блоку становить 90 МВт. На відміну від перших двох черг, котрі споруджували з розрахунку на вугілля, ЕС-3 одразу запроектували на спалювання природного газу — як видобутого на місцевих родовищах (вирізняється високим вмістом азоту), так і отриманого із газотранспортної системи.
Окрім третьої черги, на ТЕЦ продовжують експлуатуватись парогазовий блок ЕС-1, обидва парові котли ОР-140, одна турбіна (станційний номер Т-6) та водогрійний котел WP-70 зі складу ЕС-2. Загальна електрична потужність у такій конфігурації рахується на рівні 237 МВт при тепловій потужності у 368 МВт. Роботу черги ЕС-2 планують завершити у першій половині 2020-х.
| |||