[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MaryankoBot (обговорення | внесок)
м виправлення посилання за допомогою AWB
уникнення перенаправлення
Рядок 17:
 
[[Файл:Antoine François, comte de Fourcroy.jpg|міні|Антуан Франсуа де Фуркруа, основоположник дослідження білків]]
Білки були виділені в окремий клас біологічних молекул у [[18 століття|18 столітті]] в результаті робіт французького хіміка [[Антуан Франсуа де Фуркруа|Антуана де Фуркруа]] та інших учених, в яких було відмічено властивість білків [[Коагуляція (біологія)|коагулювати]] під час нагрівання або під дією [[кислоти|кислот]]. У той час були досліджені такі білки, як [[альбумін]] з [[яєчний білок|яєчних білків]], [[фібрин]] з [[кров]]і і [[глютен]] із зерна [[пшениця|пшениці]]. Голландський хімік [[Герріт Ян Мульдер|Герріт Мульдер]] провів аналіз складу білків і виявив, що практично всі білки мають однакову [[емпірична Брутто-формула|емпіричну формулу]]. Мульдер також визначив продукти руйнування білків — [[амінокислоти]] — і для однієї з них ([[лейцин]]у) майже точно визначив [[молекулярна маса|молекулярну масу]] — 131 [[Атомна одиниця маси|дальтон]].
 
Мульдеру, зокрема, належить перша модель хімічної будови білків, запропонована ним у [[1836]] році. Виходячи з теорії радикалів, він сформулював поняття про мінімальну структурну одиницю у складі білків. Саме ця одиниця зі складом C<sub>16</sub>H<sub>24</sub>N<sub>4</sub>0<sub>5</sub> отримала пізніше назву «протеїну» (Pr), а концепція&nbsp;— теорії протеїну<ref>{{cite book|author=Ю.А. Овчинникова |title=Биоорганическая химия| location=Москва| publisher=Просвещение|year=1987}}</ref>. Сам термін «протеїн», що в сучасному розумінні означає білок більшістю європейських мов, був запропонований у [[1838]] році співробітником Мульдера [[Йенс Якоб Берцеліус|Якобом Берцеліусом]]<ref>{{cite book|author=Leicester, Henry|title=Berzelius, Jöns Jacob. Dictionary of Scientific Biography 2| location=New York|publisher = Charles Scribner's Sons|pages=90-97 |year = 1980 | isbn = 0684101149}}</ref>. Перевірка цієї моделі привернула увагу відомих хіміків свого часу, таких як [[Юстус Лібіх]] і [[Жан-Батист Дюма]]. Під впливом нових даних теорія протеїну декілька разів корегувалася, але все ж до кінця 1850-х років від неї довелося повністю відмовитися.