Індоєвропейські мови: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 9:
== Мовні групи та окремі мови ==
Належність окремих мов і мовних груп до сім'ї індоєвропейських мов визначається на підставі подібності їхньої структури, досліджуваної за допомогою порівняльно-історичного методу і пояснюваної як результат їх походження від єдиної у минулому індоєвропейської прамови.
Рядок 22 ⟶ 21:
[[Слов'янські мови|Слов'янська група мов]] поділяється на 3 підгрупи (понад 290 млн носіїв):
* [[Східнослов'янські мови|східну]]:
* [[Західнослов'янські мови|західну]]:
* [[Південнослов'янські мови|південну]]:
** Західна підгрупа ([[Сербохорватська мова|сербохорватська]], [[Боснійська мова|боснійська]], [[Сербська мова|сербська]], [[Хорватська мова|хорватська]], [[Чорногорська мова|чорногорська]], [[словенська мова]], [[Прекмурська мова|прекмурська]].
▲* [[Західнослов'янські мови|західну]] ([[польська мова|польська]], [[чеська мова|чеська]], [[словацька мова|словацька]], [[верхньолужицька мова|верхньолужицька]], [[нижньолужицька мова|нижньолужицька]], [[полабська мова]] (зникла на початку XVIII ст.));
*
Група [[балтійські мови|балтійських мов]] складається з живих мов — [[литовська мова|литовської]] і [[латиська мова|латиської]] (4,3 млн чол.) і мертвих — [[пруська мова|пруської]], [[ятвязька мова|ятвязької]], [[куршська мова|куршської]] та ін. З огляду на особливу структурну близькість балтійських мов до слов'янських припускається існування у минулому якогось виду [[Балто-слов'янська мовна спільність|балто-слов'янської мовної спільності]] (прамови, походження від близьких індоєвропейських діалектів, тривалого контактування).
| |||