Іл-4: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
замінюю перенаправлення на нормальну статтю
Мітка: Вилучено перенаправлення
доповнення
Рядок 43:
|Виробник = [[Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство]]
|Всього збудовано = 5256
|Модифікації = Іл-4Т, Іл-4Т
|Конструктор = [[Іллюшин Сергій Володимирович|Іллюшин]]
}}
Рядок 49:
'''Іл-4''' (до 1941 року - '''ДБ-3Ф''') — [[СРСР|радянський]] двомоторний дальній [[бомбардувальник]] часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Являв собою глибоку модернізацію [[ДБ-3]] і був основним дальнім бомбардувальником ВПС Радянського союзу протягом всієї війни.
 
== Виробництво ==
{{edited}}
Використання [[ДБ-3]] показали його велику складність в експлуатації, високу аварійність і цілий ряд інших недоліків. Тому почалась робота над глибокою модернізацією машини, яка отримала заводське позначення ЦКБ-30Ф. Було вирішено використати потужніші двигуни M-88 (1100 к.с.), також було подовжено носову частину фюзеляжу, з ширшим заскленням і покращеним оглядом. Також було здійснено багато інших змін, і враховано потребу в масовому виробництві.
 
Роботи почались в 1938 році, а вже 21 травня 2139 року літак було віддано на випробовування. Двигун М-88 ще не був повністю готовим, тому на прототипі і перших серійних літаках використовувався М-87.
 
Нова модифікація замінила попередні версії ДБ-3 на заводах №39 і №18 в 1939 році, в 1941 році ДБ-3Ф почали випускати і на заводі №126 в [[Комсомольськ-на-Амурі]], на перших двох випуск продовжувався до літа 1941 року, а №126 випустив останні 4 Іл-4 в 1946 році. За роки виробництва було побудовано 5256 літаків, більшість з яких було втрачено в [[Бойовий виліт|бойових вильотах]] або розбито в [[аварія]]х і [[катастрофа]]х.
 
== Основні модифікації ==
* '''ДБ-3Ф''' або '''Іл-4''' — серійний,глибока модернізація [[1940]]. Глибока модернізація ДБ-3. По суті ДБ-3М з моторами ]]М-88, вдосконаленим оборонним озброєнням. Через недостатню надійності моторів М-88 частина машин комплектувалася М-87Б. З 1942 року на літак стали встановлювати мотори М-82. Через відсутність штатних гвинтів АВ-5 встановлювали втулки від гвинтів ВІШ-22 з лопатями від ВПШ-21, що підвищило характеристики літака, але погіршило надійність планера і шасі. 1943 року збільшена стріловидність крила по передній кромці.
* '''Іл-4Т''' — торпедоносець,торпедоносна [[1940]]. Модифікація ДБ-3Фмодифікація для дій на морських [[Театр воєнних дій|ТВД]]. За складом озброєння і завданням аналогічний ДБ-3Т.
* '''Іл-4ТК''' — висотний варіант, [[1943]]. Зз двигунами М-88Б, турбокомпресорами ТК-3 і герметичною кабіною екіпажу. Був направлений на доведення. НадаліПобудований роботиодин поваріант літакудля припиненівипробувань.
* '''Іл-4 «Аерофото»''' — літак-фоторозвідник, [[1946]].
 
== Тактико-технічні характеристики ==
[[Файл:Iljusin Il-4.svg|міні|праворуч|300пкс|]]
{| class="wikitable" style="text-align:center"
|-
! colspan="2" | !! ДБ-3Ф<br/><small>випуск 1941 року</small> !! Іл-4<br/><small>випуск 1943 року</small> !! Іл-4<br/><small>випуск 1944 року</small>
|-
! colspan="2" | Довжина
| colspan="3" | 14,76 м
|-
! colspan="2" | Висота
| colspan="3" | 4,1 м
|-
! colspan="2" | Розмах крил
| colspan="3" | 21,44 м
|-
! colspan="2" | Площа крил
| colspan="3" | 66,7 м²
|-
! rowspan="2" | Маса
! пустого
| 5701 кг || 5800 кг ||
|-
! спорядженого
| 8033 кг || 9470 кг || 9290 кг
|-
! colspan="2" | Двигуни
| 2 × М-88 || 2 × М-88 || 2 × М-88
|-
! colspan="2" | Потужність
| 2 × 1100 [[Кінська сила|к. с.]] || 2 × 1100 к. с. || 2 × 1100 к. с.
|-
! colspan="2" | Максимальна швидкість
| 428 км/год || 463 км/год || 406 км/год
|-
! colspan="2" | Дальність польоту
| 3300 км || || 3145 км
|-
! colspan="2" | Практична стеля
| 8900 м || 8700 м || 8750 м
|-
! colspan="2" | Час підйому на 4000 м
| 13,0 хв || 17,5 хв || 16,1 хв
|}
 
== Історія використання ==
{{edited}}
Проте, початок [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] все ще не всі ДБ-3Ф були обладнані нижньою вогневою точкою. Літаки терміново доопрацьовувалися, ввели четвертого члена екіпажу, що змістило центрування ще більш до хвоста і погіршило стійкість. Теоретично на літак можна було підвісити до 2500&nbsp;кг бомб, але на практиці це було рідко. Неправильна організація бойових вильотів, спрямування на виконання невластивих завдань в початковий період війни призводили до важких втрат ДБ-3. Так, [[22 червня]] [[1941]] року з 70 літаків ДБ-3Ф 96 ДБАП, не повернулося 22 машини, з яких більше половини були збиті. [[23 червня]], при нанесенні бомбового удару по автоколоні противника дев'яткою ДБ-3Ф 212 ДБАП було втрачено вісім літаків.
 
Рядок 62 ⟶ 113:
 
В цілому, за окремими виключеннями, за прямим призначенням, для бомбових ударів в тилу противника, модернізовані ДБ-3Ф стали застосовуватися тільки в другій половині війни, що істотно знизило бойові втрати.
 
За роки виробництва було побудовано 6883 літаків різних модифікацій, абсолютну більшість з яких було втрачено в [[Бойовий виліт|бойових вильотах]] або розбито в [[аварія]]х і [[катастрофа]]х. Останні чотири літаки Іл-4 були побудовані на заводі №&nbsp;126 в [[1946]] у, а з [[1947]] року ті що залишилися в строю літаки списали.
 
== Література ==