Палеозойська ера: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м робот додав: sah:Палеозой |
м Тлумачення посилань: Девон змінено на Девонський період |
||
Рядок 1:
{{Геохронологічна таблиця}}
'''Палеозой''' або '''Палеозойська ера''' (від гр. palaio, «старий» і zoion, «тварини», тобто ера «стародавнього життя») ({{lang-ru|палеозой}}; {{lang-en|Palaeozoic (Era)}}, {{lang-de|Paläozoikum n, Erdaltertum n}}) — геологічна [[ера (геологія)|ера]] протяжністю близько 542 [[мільйонів років тому|Mya]] (ICS, 2004), що підрозділяється на шість [[геологічний період|геологічних періодів]]; від найранішого до найпізнішого: [[кембрійський період|Кембрій]], [[Ордовик]], [[Силур]], [[Девонський період|Девон]], [[Кам'яновугільний період|Карбон]] і [[Пермський період|Перм]].
ПАЛЕОЗОЙСЬКА ЕРАТЕМА (ЕРА), ПАЛЕОЗОЙ – перша після докембрію ера в геологічній історії Землі. Настала 570±20 млн років тому, тривала 340±5 млн років. Палеозойську еру поділяють на шість періодів: кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський, кам’яновугільний і пермський. Внаслідок тектонічних рухів палеозойської ери відбулися значні трансгресії й регресії моря. В результаті каледонської та герцинської складчастості в багатьох геосинкліналях утворилися гірські хребти ([[Аппалачі]], [[Урал]], [[Алтай]], [[Саяни]], [[Центральна Європа]], [[Донецький кряж]] та ін.). На початку палеозойської ери у Південній півкулі виник материк [[Гондвана]]. У морських басейнах були поширені безхребетні, зокрема форамініфери, корали, молюски тощо; з’явились перші морські хребетні – рибоподібні й риби. В середині палеозою виникли перші наземні рослини – [[псилофіти]] й [[плауновидні]]. Пізніше розвинулись деревовидні папороті, хвойні. [[Геологічні відклади]], що утворилися протягом палеозойської ери, становлять палеозойську групу. У Півн. півкулі у 2-й половині палеозою існував великий материк Ангарида, що включав Сибірську платформу і прилеглі гірські споруди. З завершенням герцинської складчастості, як вважають, всі півн. платформи були спаяні в єдиний континент [[Лавразія|Лавразію]], який відділявся від Гондвани субмеридіональним поясом океану [[Тетіс]].
Рядок 6:
==Корисні копалини==
З П.е. пов’язані найбільші і великі родов. кам. вугілля, нафти, мінеральних солей, фосфоритів, міді, [[золото|золота]]. Великі родов. [[гіпс]]у, [[кам'яна сіль|кам’яної]] і [[калійна сіль|калійної солей]] укладені в кембрії [[Сибір]]ської платформи і [[Індія|Індії]], в [[силур]]і [[США]] ([[Мічіган]]), [[Девонський період|девон]]і Білорусі (Солегірське) і [[Канада|Канади]] ([[Саскачеванський калієносний басейн]]), [[перм]]і [[Приуралля]], [[Донбас]]у ([[Слов'янсько-Артемівський соленосний басейн]]), [[ФРН]] ([[Штасфурт]]), США (Делаверський калієносний бас.). Пром. скупчення нафти і газу відомі в ниж. палеозої Іркутського амфітеатру і Прибалтики, в США ([[Канзас]], [[Оклахома]]). Великі нафтогазоносні області пов’язані з верхньопалеозойськими породами. Найбільші поклади кам. вугілля, приурочені до карбону і пермі – Донецький, Печорський, Підмосковний, Карагандинський, Кузнецький басейни, Екібастуз, Верхньосілезький і Остравсько-Карвінський басейни, [[Рур]], [[Брабант]], [[Валансьєн]], [[Астурія]], [[Південний Уельс]], Аппалачський і Пенсильванський басейни, район Хуанхе. Найбільші родов. фосфоритів пов’язані з відкладами ниж. кембрію та пермі. Бокситові родов. приурочені до девону. Осадові і осадово-вулканогенні родов. зал. руд відомі у відкладах ордовика (Уобана, Ньюфаундленд, Канада), силуру (Клінтон, США), девону ([[Гара-Джебілет]], [[Алжир]]) та ін. До вулканогенних порід ордовика, силуру, девону, пермі приурочені мідно-колчеданні родов. Норвегії, сх. схилу Уралу, Рудного Алтаю, Казахстану, ФРН. Родов. поліметалічних руд пов’язані з каледонськими і герцин-ськими кислими інтрузіями. З ультраосновними і основними інтрузіями асоціюють родов. руд міді і нікелю в Норвегії, азбесту в Канаді ([[Ньюфаундленд]], [[Квебек]]). Ймовірно, в пермську добу утворилися ртутні родов. Півд.-Сх. України і Сер. Азії. Палеозойські породи широко використовуються як будів. і облицювальний матеріал (вапняки, доломіт, мармури, яшми).
==Література==
| |||